П'ятниця, 28 травня 1880

Ми йдемо послухати запит Клемансо щодо сил, кинутих поліцією 23 травня проти демонстрацій, які так і не відбулися.
Кассаньяк узяв слово, Бог знає чому. Він погладшав у животі й рішуче в'яне. Пані Арно сиділа коло мене, вона чарівна попри свій вік. І жодного вбрання напоказ, ні рум'ян, ні кокетства. Але чарівний голос.
Ми виходимо з Гавіні, якого лишаємо з Монталіве, і йдемо приміряти сукні. Мене охопила нестямна жага елегантності.
На цю мить у мене понад дванадцять нових капелюшків.
Пані Кросс, панна Пелікан вечеряють у нас, завтра вони від'їжджають.
З Пеліканом, маленькою Марі та її матір'ю набирається наче товариство. Я чепурюся й застаю у вітальні все це товариство, а ще Казимира, який, мабуть, добряче мене зрадив учора ввечері, бо ні його, ні Одіффре не було в Байєль. Бог знає, чого він прийшов, не лишається на обід, наполоханий нашими бегемотами. Мене трохи дратує, що я гарна намарне.