❦
Середа, 10 грудня 1879
Ми ходили до отця Дідона в домініканський монастир. Чи треба вам казати, що отець Дідон — проповідник, чия слава вже два роки росте на очах і ким нині переймається весь Париж.Mercredi 10 décembre 1879
Його попередили; щойно ми приходимо, по нього йдуть, а ми чекаємо на нього в одній із цілком засклених приймальних келій-кабінок зі столом, трьома стільцями й доброю маленькою пічкою. Я вже вчора бачила його портрет і знала, що в нього чудові очі (краса, якої бракує Жозефові).
Il était prévenu, aussitôt que nous arrivons on va l’appeler et nous l’attendons dans une des sorte de stalles-cellules de réception toutes vitrées avec une table, trois chaises et un bon petit poêle. J’avais déjà vu son portrait hier et je savais qu’il a des yeux splendides, (beauté qui manque à Joseph).
Він виходить дуже любʼязний, справжній світський чоловік, дуже вродливий у своїй гарній рясі з білої вовни, яка нагадує мені сукні, що я колись носила. Якби не ганебна тонзура, це була б голова на зразок Кассаньякової, але світліша, з відвертішими очима, з природнішою поставою, хоч і дуже гордовитою; обличчя, яке починає грубішати і в якому той самий неприємно перекошений рот, що й у Кассаньяка.
Il arrive très aimable, très homme du monde, très beau avec sa belle robe de laine blanche qui me rappelle les robes que je portais autrefois. Sans l’infamie de la tonsure ce serait une tête dans le genre de celle de Cassagnac, mais plus éclairée, les yeux plus francs, l’attitude plus naturelle quoique très haute; un visage qui commence à devenir épais et qui a le même quelque chose de désagréablement de travers dans la bouche que Cassagnac.
Але велика вишуканість, жодного надмірного креольського чару, матова шкіра, гарне чоло, гордо піднесена голова, чарівно білі й гарні руки, весела мина і навіть, наскільки це можливо, добродушна. Так і хочеться побачити в нього вуса.
Mais une grande distinction, pas de charme outré de créole, un teint mat, un beau front, la tête haute, des mains adorablement blanches et belles, un air gai et même autant que possible bon garçon. On voudrait lui voir une moustache.
Багато дотепності, попри велику самовпевненість. Так і видно, що він знає всю міру своєї слави, що він звик до обожнювання і щиро радий галасу, який здіймається довкола нього. Стара Музе, звісно, попередила його листом про диво, яке він побачить, і ми заводимо мову про те, щоб я написала його портрет. Він не відмовив, хоч і сказав, що це було б важко, майже неможливо: дівчина пише портрет отця Дідона, він такий на видноті, ним так переймаються...
Beaucoup d’esprit malgré un grand aplomb. On voit tellement qu’il mesure toute l’étendue de sa vogue, qu’il est habitué aux adorations et qu’il est sincèrement heureux du bruit qui se fait autour de lui. La mère Mouzay l’a naturellement prévenu par lettre de la merveille qu’il allait voir et nous lui parlons de faire son portrait. Il n’a pas refusé tout en disant que ce serait difficile, presque impossible, une jeune fille faisant le portrait du Père Didon, il est si en vu , on s’en occupe tant...
Та саме тому, дурню!..
Mais c’est justement pour cela idiot !...
Мене відрекомендували як його палку шанувальницю. Я його ніколи не бачила й не чула, але передчувала його таким, яким він є, з голосом, що навіть у простій розмові переходить від пестливих нот до майже грізних вибухів.
On m’a présenté comme son admiratrice fervente. Je ne l’avais jamais ni vu ni entendu mais je le pressentais tel qu’il est avec ses inflexions de voix passant des notes caressantes à des éclats presque terribles même dans la simple conversation.
Цей портрет я відчуваю цілком, і якби це вдалося влаштувати, я була б дуже щаслива.
C’est un portrait que je sens tout à fait et si cela pouvait s’arranger je serais une bien heureuse personne.
Цей здоровенний чорт-чернець, мабуть, не надто цнотливий, розумієте?
Ce grand diable de moine ne doit pas être sage, vous comprenez ?
Навіть ще не побачивши його, я його трохи боялася... А раптом я почервонію, коли про нього заговорять, — це було б так неприємно, чернець! Це людина, яка могла б мати на мене вплив, а мені цього не хочеться.
Même avant de l’avoir vu il me faisait un peu peur... Je n’aurais qu’à rougir quand on parlera de lui, ce serait si désagréable, un moine ! C’est un être qui pourrait avoir de l’influence sur moi et je n’ai pas envie de cela.
Він пообіцяв нас відвідати, і на мить мені захотілося, щоб він на обіцянці й зупинився.
Il a promis de venir nous voir et pendant un instant, j’ai désiré qu’il en restât à sa promesse.
Але це дурниці, і все, чого я тепер хочу, — щоб він погодився позувати. Ніщо на світі так не прислужилося б мені, честолюбній художниці.
Mais c’est bête et tout ce que je désire à présent est qu’il consente à poser. Rien au monde ne ferait mieux mon affaire de peintre ambitieux.