❦
Четвер, 4 грудня 1879
Я розповіла про виставку в Ніцці своїм учителям, вони схвалюють. Але це відірвало б мене від майстерні ще на два тижні, а я вже три тижні як звідти пішла, і здається, ніби я все кидаю. Одне слово, я не знаходжу собі місця; у суботу побачу Тоні.Jeudi 4 décembre 1879
Цього вечора обід у Музе. Ми, граф Ґуровський (свояк королеви Ізабелли), граф Мазевський, поляк із Креді Фонсьє, двоє американців — Кент і Дюбуа, і нарешті Ґайяр, якого я попросила запросити, щоб привітати його з піснею латинських рас, надрукованою в «Ревю» пані Адам. Це юнак з Авіньйона з неправильним обличчям сарацина і з вихором на маківці, що надає йому кумедного вигляду при його пишномовності й дивному спокої південця. Музе протегує йому й стежить, як він борсається в паризькому океані, без друзів, зовсім сам. Вона влаштувала йому обід з Л. Ульбахом та іншими, і цей адвокат, а заразом поет, починає пробиватися. Він пише дуже гарні вірші, але читає їх, як [та] свиня. Утім, я думаю, що він скінчить у божевільні, у його обличчі є щось шалене. Я розмовляю з ним через його погляди й людей, з якими він бачиться, і він пропонує мені щось зробити для «Ревю» — перекладати для нього з російської. Можете собі уявити, як я в захваті; зроблю це, щойно він захоче.
Ce soir dîner chez la Mouzay. Nous, le comte Gurowski (beau-frère de la Reine Isabelle), le comte Mazewski un Polonais du Crédit Foncier, deux Américains Kent et Dubois et enfin Gaillard que j’ai fait inviter pour le complimenter sur son chant des races latines, publié dans la Revue de Mme Adam. C’est un jeune homme d’Avignon à face irrégulière de Sarrasin avec un épi au sommet de l’occiput qui lui donne l’air cocasse avec son emphase et son calme étrange de méridional. La Mouzay le pousse et le suit se débattant dans l’océan parisien, sans amis, tout seul. Elle l’a fait dîner avec L. Ulbach et d’autres et cet avocat doublé d’un poète commence à percer. Il fait de très beaux vers mais il les dit comme [un] cochon. Je crois du reste qu’il finira dans une maison de santé, il a quelque chose de fou dans la figure. Je cause avec lui à cause de ses opinions et des gens qu’il voit et il me propose de faire quelque chose pour la Revue, de lui faire des traductions du russe. Vous pensez bien que je suis enchantée et le ferai quand il le voudra.