Середа, 1 жовтня 1879

Ось газети, і я щойно прочитала ті двісті сторінок, з яких складається перший випуск журналу пані Адам, Жюльєтти Ламбер. Усе це мене збентежило, і я покинула майстерню о четвертій, щоб поїхати прогулятися до Лісу в новому капелюшку, яким я справляю фурор, але тепер мені байдуже. Я вважаю пані Адам дуже щасливою.
Гадаю, ви мене знаєте досить, щоб зрозуміти, який вплив справляють на мою бідну голову всі ці такі живі питання. Зі старими вірностями вже нічого не вдієш... я й досі люблю фіалки, але винятково як квіти. Кохання до Поля де Кассаньяка розвіялося разом із повагою, а якщо в мене ще лишилася якась слабкість до нього у вигляді спогаду... то це його голова, його слово і та готова, фабрична лицарськість, яку він віддавав у розпорядження споживачів... Банальності, які беруть за слово Євангелія. Я не зрікаюся свого лицаря; я його собі пояснюю. Я менш ніж ніщо, я не існую для інших, але все це існує для мене — живе, звабливе й безнадійне. Я плачу і кепкую з себе. Я переходжу до Республіки, до всіх нових людей і нових ідей.
Сьогодні мене захопила «Нова Revue»; хтозна, чи в якусь дану мить я не загорюся раптом захватом до принца Наполеона, якого, зрештою, я волію над Наполеоном III і який справді дещо собою являє. Ні, ви ж добре розумієте, що я жартую і що я настільки передова, наскільки це взагалі можливо. Треба йти в ногу зі своїм часом, надто коли справді маєш до цього бажання й непереборну потребу. Ніколи не забувайте того, що я сказала давно: «Кассаньяк чи хтось інший можуть зробити мене бонапартисткою чи ще кимось, але...» тощо. Це для тих, хто захоче кинути мені в обличчя мій імперіалізм, словом, для моїх обмовників! Скажуть, що я Людина. Можливо. Я йшла за Кассаньяком — звідси й нетривкість мого бонапартизму, але хто ж я тепер?
Ага! Хіба це не доказ чистоти моїх переконань — переконань, у яких я тепер собі зізнаюся і які мала раніше, не зізнаючись у них і не розуміючи себе. Що за чорт, була ж людина молода й невчена. Я лише починаю вчитися і усвідомлювати багато речей...
Та яка різниця! Я дуже нещасна.