❦
Неділя, 20 липня 1879
Я просиділа три години в Ґавіні, де один за одним змінювалися панове Ґаллоні дʼІстрія, де Валлон, де Шодорді, де Шаторенар, де Пресак, Жері тощо. Кілька дам також, але я трималася в Ґавінієвому кабінеті з чоловіками — слухала й говорила про політику. Я зронила кілька влучних фраз, тож я стала приємною слухачкою і в мене піднявся настрій. Тільки й мови, що про вчорашні збори, про поведінку Принца на похороні та про все, що ви знаєте з газет.Dimanche 20 juillet 1879 Je suis restée trois heures chez les Gavini où se sont succédés MM. Galloni d’Istria, de Vallon, de Chaudordy, de Chateaurenard, de Pressac, Géry, etc. etc. Quelques dames aussi mais je me suis tenue dans le cabinet de Gavini avec les hommes à écouter et parler politique. J’ai eu quelques phrases heureuses, ce qui m’a rendue écouteuse agréable et de bonne humeur. Il n’est question que de la réunion d’hier, de l’attitude du Prince aux funérailles et de tout ce que vous savez par les journaux.
Ніколи я не почувалася так добре, як серед цих сенаторів, колишніх послів, колишніх державних радників та депутатів. Теми були вдячні, тож кожен говорив цікаво й дотепно. Саме син барона де Нерво приніс найсвіжіші новини з авеню дʼАнтен і саме він намагався навернути Ґавіні до добрих почуттів. Але Ґавіні, хоч і дає свою згоду, тримається стримано. Він каже, що якби не був близький із Принцом, усе було б просто, але ж вони були друзями, а потім обзивали одне одного «принцом-бунтівником» і «штукарем» з одного й з другого боку. Словом, він пішов би туди лише в тому разі, якби Принц прислав до нього Жері чи когось іншого з друзів із проханням прийти. Саме тому, гадаю, Жері й прибув через годину по тому, як Нерво пішов.
Je ne me suis jamais aussi bien trouvée qu’au milieu de ces sénateurs, anciens ambassadeurs, anciens conseillers d’Etats ou députés. Les questions s’y prêtant chacun fut intéressant et spirituel. C’est le fils du baron de Nervo qui a apporté les nouvelles les plus fraîches de l’avenue d’Antin et qui a essayé de ramener Gavini a de bons sentiments. Mais Gavini tout en donnant son adhésion se tient sur la réserve. Il dit que s’il n’avait été intime avec le Prince les choses seraient simples mais ils étaient amis et puis se sont traités de « prince rebelle » et de « saltimbanque » d’un côté et d’un autre. En somme il n’irait là que si le Prince lui envoyait Géry ou un autre ami le priant de venir. C’est pour cela je crois que Géry est arrivé après une heure que Nervo fut parti.
А Жері, якого мені відрекомендували на Виставці, — близький друг Принца. Я слухала їх із Ґавіні, після чого Жері, бачачи галасливий спротив пані Ґавіні, сміючись, порадив мені навернути її, а оскільки надходила пані Мерсьє, дружина колишнього посла, він відвів мене вбік і заходився вихваляти переді мною Принца, наче моя думка щось важила, додавши, що треба навернути пані Ґавіні. Не те щоб Ґавіні були конче потрібні, але вони доволі корисні, надто він — добрий порадник; стара Ґавіні хотіла, щоб я її підтримала, а Ґавіні й Жері, висловлюючи свої «за» і «проти», час від часу позирали на мене, і я робила обом схвальні знаки, тож урешті Ґавіні закликав мене висловитися, а Жері запевнив, що Жером має мою прихильність, що він прочитав це в моїх очах. А найбільше мене бавить те, що серйозні люди майже серйозно прийняли мене у свої дебати — я кажу не лише про цих двох, а про всіх інших.
Et Géry qu’on m’a présenté à l’Exposition est un intime du Prince. Je les ai écoutés avec Gavini après quoi Géry voyant la résistance bruyante de Mme Gavini me dit en riant de la convertir et comme Mme Mercier, l’ancienne ambassadrice arrivait il me prit à part et se mit à me vanter le Prince comme si mon opinion était quelque chose, en ajoutant qu’il fallait ramener Mme Gavini. Ce n’est pas que les Gavini soient indispensables mais ils sont assez utiles, lui surtout est de bon conseil, la mère Gavini voulait que je la soutienne et Gavini et Géry tout en disant leur pour et contre me regardaient de temps en temps et je leur faisait à tous deux des signes d’approbation de sorte qu’à la fin Gavini m’invoqua et Géry assura que Jérôme avait mes sympathies, qu’il l’avait vu à mes yeux. Ce qui m’amuse bien c’est que des gens sérieux m’aient presque sérieusement acceptée dans leurs débats, je ne parle pas seulement de ces deux mais de tous les autres.
Що ж до Кассаньяка, то він не бачив імператриці, ні він, ні його дружина. Він навіть був цим доволі ображений, і Ґавіні звернув на це увагу Пʼєтрі, який написав на своїй візитній картці, доручивши Ґавіні передати її Кассаньякові, такі кілька слів: «Дізнаюся, що ви в Чизлгерсті з пані де Кассаньяк. Не відʼїжджайте, не побачившись зі мною» — «чи щось подібне». Але Ґавіні більше не бачив Кассаньяка, і картка тут, і він показав мені її, кажучи:
Quant à Cassagnac, il n’a pas vu l’impératrice, ni lui ni sa femme. Il en était même assez vexé et Gavini le fit remarquer à Piétri qui écrivit sur sa carte, qu’il chargea Gavini de remettre à Cassagnac, les quelques mots suivants: J’apprends que vous êtes à Chislehurst avec Mme de Cassagnac. Ne partez pas avant de m’avoir vu « ou quelque chose d’analogue ». Mais Gavini n’a pas revu Cassagnac et la carte est ici et il me l’a montrée en disant:
— Кассаньяк був там, як і всі ми, ба навіть менше за нас, бо я був усередині, у Камдені, а він був назовні, у Чизлгерсті.
- Cassagnac y était comme nous tous et même moins que nous puisque j’étais dedans à Camden et il était dehors à Chislechurst .
Усім цим великим добрягам не було потреби мене навертати. Принц Жером уже мене вабить, бо він людина дотепна. Звісно, його слова цитують і розносять, а він не соромиться кепкувати... легенько зі своїх підданих. Ці люди, каже він, повсякчас приходять пропонувати мені корону. Якби я її прийняв, то, позаяк вони не носять її при собі, їм довелося б іти по неї, а тим часом надійшов би поліцейський комісар із наказом про вигнання.
Tous ces grands bons hommes n’avaient pas besoin de me convertir. Le Prince Jérôme me séduit déjà parce qu’il est homme d’esprit. Naturellement on cite et colporte ses mots, et il ne se gêne pas pour railler... doucement ses sujets. Ces gens-là, dit-il, viennent toujours m’offrir la couronne. Si je l’acceptais, comme ils ne l’ont pas sur eux, ils seraient obligés d’aller la chercher et pendant ce temps arriverait le commissaire de police avec l’ordre d’expulsion.
Пан Жері (батько, звісно, бо син — аташе посольства в Брюсселі) вельми любʼязний, і я плекатиму це знайомство за кожної нагоди. Це дуже близький друг Принца.
Monsieur Géry (père, bien entendu, le fils est attaché à l’Ambassade à Bruxelles) est bien aimable et je vais la cultiver à chaque occasion. C’est l’ami très grand du Prince.