Субота, 28 червня 1879

Вона викликає в мене сльози. Гадаю, підписуватимуться юрмами. Ах! Якби можна було підписатися на те, щоб воскресити його, ось тоді знайшлися б мільярди!
Жюліан, який є республіканцем, сказав мені, що сам здивувався, спіймавши себе на думці про це лихо, прокидаючись і повсякчас, і що це справді його зворушило. Гадаю, якби сповідати тих негідників, що його зневажають, то добре було б видно, що їхні підлоти нещирі.
Але ж! Я згадала: сьогодні річниця того брудного шлюбу Кассаньяка!
Уже рік, час летить.
Майже ті самі гості, що й кожної суботи.
Після уроку я ходила з Вііком до Лувру, де Лундаль робить замовлену копію.
Дорогою ми купили фруктів і з'їли їх за портьєрою, у заглибині дверей, в одній із французьких зал.
Надто спекотно, щоб я могла писати.