❦
Понеділок, 16 червня 1879
Отож я звітую вам про сьогоднішнє памʼятне й скандальне засідання, яке своїм розгулом насильства й дурості неодмінно ввійде в історію.Lundi 16 juin 1879
Я їду туди з мамою, і кавалери в нас — Левер і Жанвʼє де Ла Мотт (у якого є ще й другий син, якого пора женити і про якого мені говорила пані де Байєль! Тьху ти!). Приїхавши до Версаля, ми сідаємо в конку, і я з утіхою бачу, що панове Депутати знають і цінують мої ніжки...
J’y vais avec maman et nous avons pour cavaliers Levert et Janvier de la Motte (qui a un second fils à marier et dont Mme de Bailleul m’a parlé ! Zut alors). Arrivés à Versailles nous prenons le tramway et j’ai le plaisir de voir que mes pieds sont connus et appréciés de MM. les Députés...
Справді, знаєте, я чула, як дехто з них шепотів це один одному на вухо. Отож ці панове проводять нас на наші місця, і засідання починається. На мені капелюшок, який мені личить, і це додає мені зухвалості дивитися на весь світ і на Кассаньяка так, ніби я щойно вийшла заміж за великого князя. Пані Едмон Адам — у ложі Президента Республіки; я марно шукаю пані Арно. На одній із трибун видно пані де Буаебер (нібито нову коханку Кассаньяка), яка недавно розʼїхалася зі своїм чоловіком, маркізом де Буаебером, і живе під опікою дуже багатого старого дядька. Ми в ложі Ґамбетти, тож я не знайшла доньки Акар, яка була в дипломатичній ложі. Мені дуже хотілося б, щоб цей звʼязок виявився правдою... але маркіза довга, кутаста, не надто елегантна, плечі трохи скособочені, а обличчя овече. Підмальовані брови й шкіра, що легко червоніє. Загалом якесь там «не знаю що», яке може подобатися. Ідеться, як ви знаєте, про законопроєкт Жуля Феррі.
Vraiment vous savez, j’en ai entendu qui se le disaient à l’oreille. Donc ces messieurs nous mènent à nos places et la séance commence. J’ai un chapeau qui me va bien ce qui me donne le toupet de regarder l’univers entier et Cassagnac comme si je venais d’épouser un Grand Duc. Mme Edmond Adam est dans la loge du Président de la République; je cherche vainement Mme Arnaud. Dans une tribune on aperçoit Mme de Boishébert (la prétendue nouvelle maîtresse de Cassagnac) récemment séparée de M. le marquis de Boishébert, son mari et vivant sous la protection d’un vieil oncle fort riche. Nous sommes dans la loge de Gambetta, ce qui fait que je n’ai pas trouvé la fille Acard qui était dans la loge diplomatique. J’aimerais bien que cette liaison soit vraie... mais la marquise est longue, anguleuse, peu élégante, les épaules un peu de travers et la figure moutonnière. Des sourcils peints et un teint prompt à devenir rouge. En somme un certain je ne sais quoi qui peu plaire. Il s’agit comme vous le savez du projet de loi Jules Ferry.
Мірабо підіймається на трибуну — повільно, холоднокровніше, ніж будь-коли, — і, дочекавшись цілковитої тиші, починає неквапно, як, кажуть, говорив Мірабо. Попри всю хулу, якою його обдаровують, його слухають напрочуд уважно.
Mirabeau monte à la tribune, lentement, avec plus de sang-froid que jamais et ayant attendu que le silence le plus complet se soit fait, il commence lentement comme on dit que Mirabeau parlait. Malgré les dénigrements dont on le gratifie, il est écouté d’une manière remarquable.
Але вже на другій фразі промовець захоплюється, і здіймається страшенний галас. Ґамбетта дуже запальний і від самого початку, за слово, яке за інших обставин потягло б щонайбільше заклик до порядку, накладає найсуворішу кару. Зчиняється такий гармидер, що глядачі на трибунах підводяться, затамувавши подих... видовище неповторне. Депутати кидаються в півколо зали, від лайки доходить до рукоприкладства; я на власні очі бачу штурхани ліктями, удари кулаками, а може, й ляпаси; декого з навіжених виносять, виводять; люди кидаються розбороняти бійців. Справжнє побоїще. А тим часом Кассаньяк, блідий, нерухомий, споглядає баталію з висоти трибуни. Тоді Президент підводиться, вимовляє кілька слів, яких не чути, жестикулює й надягає капелюха. Ні, ніколи я не бачила нічого жахливішого за цього чоловіка в завеликому для нього капелюсі. Не знаю, який зловісний і страшний вигляд надавало це людині, ця дія, насправді така проста, але завдяки значенню, яке їй надають, вона справляє приголомшливе враження. Бійка триває, і трибуни звільняють від публіки.
Mais à la deuxième phrase l’orateur s’emballe et il s’élève un bruit énorme. Gambetta est très emporté et dès le début, pour un mot qui dans une autre circonstance amènerait tout au plus un rappel à l’ordre, il inflige le maximum. Il s’ensuit un tel vacarme que les spectateurs des tribunes se lèvent haletants... le spectacle est unique. Les députés se précipitent dans l’hémicyle et des injures en viennent aux mains; je vois de mes propres yeux, des coups de coude, des coups de poings, et peut-être des soufflets échangés; on emporte, on emmène certains enragés; on se précipite entre les combattants. Une véritable volée. Pendant ce temps-là Cassagnac pâle, immobile contemple la bataille du haut de la tribune. Alors le Président se lève, prononce quelques mots qu’on n’entend pas, gesticule et se couvre. Non, jamais je n’ai vu rien d’horrible comme cet homme avec ce chapeau qui lui était trop grand. Je ne sais quel air sinistre et effrayant, cela donnait à l’homme, cette action si simple en réalité mais grâce à la signification qui y est attachée est d’un effet saisissant. La bataille continue et l’on fait évacuer les tribunes.
Публіка кидається в кулуари, і випадково ми опиняємося поруч із Дон Карлосом.
Le public se précipite dans les couloirs et le hasard fait que nous sommes près de Don Carlos.
Хвилювання надзвичайне (я збережу для вас завтрашні газети, ви там усе побачите, але дещо я розповім, бо боюся, що сцени кулачного бою, наприклад, повикидають через соромʼязливість). Кассаньяк-батько, добряче розгублений, походжає кулуаром, де зʼявляються також кілька депутатів правиці. Підходить Жанвʼє, обіцяє піти розпитати й повертається сказати, що засідання ось-ось відновиться; цієї миті прибігають квестор Марґен і Бешерель і кричать, що кулуари теж треба звільнити.
L’agitation est extrême (je vous garderai les journaux de demain, vous y verrez tout, mais je dirais certaines choses parce que je crains que les scènes de pugilat par exemple ne soient retranchées par pudeur). Cassagnac père passablement éperdu se promène dans le couloir, où paraissent aussi plusieurs députés de la droite. Arrive Janvier, promet d’aller s’informer et revient dire que la séance va être reprise, en ce moment accourent Margaine le questeur, et Bescherelle et crient qu’il faut aussi évacuer les couloirs.
— Але навіщо? — питає Жанвʼє де Ла Мотт.
- Mais pourquoi faire ? demande Janvier de la Motte.
— Ну ж бо, ну ж бо, Бешерелю, — підхоплює Марґен, — виконуйте накази; пристави, виведіть публіку!
- Allons, allons Bescherelle, reprend Margaine, faites exécuter les ordres; huissiers, faites sortir le public !
Половина вперто лишається, і поки пристави благають публіку вийти, а публіка зволікає з виконанням цього наказу, Жанвʼє піднімається до половини сходів, що ведуть на треті галереї, зупиняється там і на все горло кричить, що хоче, аби йому показали статтю регламенту, за якою публіка не може лишатися в кулуарах.
La moitié s’entête à rester et pendant que les huissiers supplient le public de sortir et que le public traîne l’exécution de cet ordre en lenteur, Janvier monte à moitié l’escalier qui mène aux troisièmes galeries, s’arrête là et crie à tue-tête qu’il veut qu’on lui montre l’article du règlement qui veut que public ne reste pas dans les couloirs.
— Але, мій любий друже, — так само на все горло відповідає йому Марґен, — дайте ж мені домогтися поваги до закону!
- Mais mon cher ami, lui répond Margaine également à tue-tête, laissez-moi donc faire respecter la loi !
— Немає такого закону! Публіка має право лишатися в кулуарі; трибуни — не кажу, але ж ваші трибуни замкнені на ключ, отже, нічого не видно.
- Il n’y a pas de loi pareille ! Le public a le droit de rester dans le couloir, les tribunes je ne dis pas, mais vos tribunes sont fermées à clef par conséquent on ne voit rien.
Нарешті вирішують загнати нас до зали очікування. Дон Карлос, вродливий, як бог, і далі сидів, і пристав, який його не знав, підійшов до нього й мало не торкнувся його плеча, щоб той вийшов; тоді я побачила, як збунтувалася королівська кров: принц підвівся й насупив брови так, як уміє лише король. Він нічого не сказав і вийшов разом з іншими, але цей рух і цей погляд мене вразили. Оскільки натовп був величезний, Жанвʼє подав мені руку, а барон Осман повів маму.
Enfin on décide qu’on va nous parquer dans la salle d’attente. Don Carlos beau comme un dieu se tenait toujours assis et l’huissier qui ne le connaissait pas s’approcha de lui et le toucha presque à l’épaule pour qu’il sortît, alors j’ai vu le sang royal se révolter, le prince s’est levé et a froncé le sourcil comme un roi seul peut le faire. Il ne dit rien et sortit avec les autres mais ce mouvement et ce regard me frappèrent. La foule étant considérable Janvier me donna le bras et le baron Haussmann conduisit maman.
Нарешті засідання відновлюють, і ми повертаємося на свої місця.
Enfin on reprend la séance et nous reprenons nos places.
Усі схвильовані.
Tout le monde est ému.
Кассаньяк знову виходить на трибуну, і, здається, вперше його бачать щирим. Він геть приголомшений і говорить дуже швидко, голосом, у якому чути гнів. Поки він говорить, Арно стоїть так природно й з такою античною і водночас сучасною грацією, що я мимоволі дивлюся на нього й милуюся всіма його рухами, такими гнучкими, такими чоловічими й водночас такими граційними. Неможливо мати більше чару й снаги, і якщо його арабська голова лишає бажати кращого, то тіло й усі його рухи — незрівнянної краси. Ні, голова пасує до тіла, і мої очі просто шаленіють від цієї істоти. Так рідко трапляється чоловік, гарний увесь.
Cassagnac revient à la tribune et voici la première fois je crois qu’on le voit sincère. Il est absolument bouleversé et parle très vite d’une voix où se sent la colère. Pendant qu’il parle Arnaud se pose si naturellement et avec tant de grâce antique et moderne que malgré moi je le regarde et admire tous ses mouvements si souples, si masculins et si gracieux en même temps. Il est impossible d’avoir plus de charme et de vigueur et si sa tête d’arabe laisse quelque chose à désirer son corps et tous ses mouvements sont d’une beauté incomparable. Non, sa tête va bien avec son corps et mes yeux sont absolument fous de cet être. Il est si rare de voir un homme bien d’ensemble.
Гарні голови трапляються, вишукані чоловіки теж, але знайти цю вишуканість у поєднанні з такою силою, молодістю і красою — ось що рідкість, і особисто я бачу таке вперше. Насамперед він бездоганно вдягнений, але, відкинувши цю світську чесноту й дивлячись на нього лише очима художниці, я зачарована й захоплена: кожен його рух, кожна поза (відкиньте лихий сенс цього слова) варті того, щоб їх змалювати. Недарма він син тієї чарівної жінки, яку я бачила.
Les belles têtes se voient, les hommes distingués aussi mais que l’on trouve cette distinction jointe à tant de force, de jeunesse et de beauté, voilà qui est rare et pour ma part c’est la première fois que je vois cela. D’abord il est parfaitement bien habillé mais écartant cette qualité mondaine et en ne le regardant qu’avec des yeux d’artiste je suis charmée et ravie, chacun de ses mouvements, chaque pose (écartez le sens méchant de ce mot) serait une chose à copier. Ce n’est pas pour rien qu’il est le fils de l’adorable femme que j’ai vue.
Але Мірабо, блідий, збитий з пантелику, трохи опановує себе й закінчує тоном величної зневаги. Попри те, що він бере свої слова назад, виключення оголошено; тоді він кидає останню образу, сходить із трибуни й сідає на свою лаву, замість вийти. Президент погрожує йому генеральним прокурором, знову надягає капелюха й виходить.
Mais Mirabeau pâle, démonté reprend un peu de sang-froid et finit avec un son de dédain superbe. Malgré ses rétractions l’exclusion est prononcée, alors il adresse une suprême injure, descend de la tribune et va s’asseoir à son banc au lieu de sortir. Le Président le menace de procureur général, se couvre encore et sort.
Отже, попри втручання Руера, попри пояснення Кассаньяка, кари не помʼякшено. Кассаньяк був неправий, як і в інші дні, але Ґамбетта був брутальний і непослідовний. Він виправився, викресливши останні слова мого бідолашного Мірабо й тим самим знявши загальнокримінальний проступок і втручання генерального прокурора. Я дізнаюся про це на вокзалі від Ґавіні й Дюґе. Правиця невдоволена й збентежена, і всі ці чоловʼяги ганять Кассаньякову запальність, закидають йому брак розуму1 і розповідають, що вони сказали б на його місці. Кюнео піднявся до доньки Акар, яка у своїй мудрості вважала за потрібне сказати йому, що не схвалює шляху, на який ступає її чоловік. Кюнео спустився й переказав це Ґавіні та іншим, і всі вони сказали: навіть дружина ним невдоволена. Оце так, і ця жінка, яка не гідна навіть уві сні, говорячи про Кассаньяка, казати мій чоловік, дозволяє собі кидати на нього цю тінь своїм несхваленням.
Ainsi malgré l’intervention de Rouher, malgré les explications de Cassagnac, la peine n’a pas subi de commutation. Cassagnac a eu tort comme les autres jours mais Gambetta a été violent et incohérent. Il s’est rattrapé en effaçant les dernières paroles de mon pauvre Mirabeau et en supprimant ainsi le délit de droit commun et l’intervention du procureur général. J’apprends cela à la gare avec Gavini et Dugué. La droite est mécontente et confuse et tous ces bonhommes blâment la violence de Cassagnac, l’accusent de manquer d’esprit (sic) et disent ce qu’ils auraient dit à sa place. Cuneo est monté voir la fille Acard qui dans sa sagesse a cru devoir lui dire qu’elle blâmait la voie dans laquelle son mari s’engageait. Cuneo est descendu le répéter à Gavini et aux autres qui tous ont dit: même sa femme est mécontente de lui. Voilà qui est bien et cette femme qui est indigne de dire même en rêve en parlant de Cassagnac mon mari se permet de jeter cette ombre sur lui en n’approuvant pas.
Дати нову поживу заздрощам і бути такою нетямущою, щоб не відчути нагальної потреби в солідарності, яка мала б виявитися бодай мовчанням! Мерзенна тварюка. Немає пристойніших слів, щоб назвати цю безтактну істоту.
Donner une nouvelle pâture aux jalousies et manquer d’esprit au point de ne pas sentir l’impérieuse nécessité d’une solidarité qui devrait se traduire au moins par le silence ! Sale bête. Il n’y a pas de mots plus propres pour qualifier cette créature sans tact.
Як! коли всі й так надто схильні його ганити й вважати, що він був жалюгідний і дурний, то його дружина, його власна дружина, мусить ще й накликати на нього немилість своєю ідіотською мудрістю?!
Comment ! lorsqu’on n’est que trop disposé à le blâmer et à trouver qu’il a été plat et sot, il faut que sa femme, sa propre femme vienne jeter sur lui la défaveur de sa sagesse idiote ?!
Щоб усі мали право казати, що він не догодив навіть власній дружині?
Pour qu’on ait le droit de dire qu’il a mécontenté même sa femme ?
Що вона хотіла цим сказати?
Qu’a-t-elle voulu dire par là ?
Бо, напевно, ця донька мерзенної авантюристки щось мала на думці... ні, справді, моя люба дружино вашого чоловіка, ви аж надто незграбна.
Car assurément cette fille de sale aventurière avait une idée... non vraiment ma chère femme de votre mari vous êtes par trop maladroite.
Уже в Парижі пан Руер підходить привітатися зі мною.
A Paris déjà M. Rouher vient me dire bonjour.
Ця дівиця мала б мовчати, бо її похвали були б такі ж смішні, як і її пишний осуд. Осуджуйте, пані, але вдома, але в серці, але не перед мерзенним Кюнео.
Cette fille aurait dû se taire car ses louanges seraient aussi ridicules que son magnifique blâme. Blâmez Madame, mais chez vous, mais dans votre cœur, mais pas devant l’ignoble Cuneo.
Кассаньяк був тим більше збентежений, що підготував і вже схвалив промову на чотири-пʼять годин (на манір Мірабо), а тепер не може її виголосити, бо не зможе обговорювати закони Феррі, які пройдуть чи не пройдуть, поки його не буде в залі. Це розчарування, від якого крається серце.
Cassagnac a été d’autant plus décontenancé qu’il avait préparé et approuvé un discours de quatre à cinq heures (à la Mirabeau) et que le voilà dans l’impossibilité de le produire, car il ne pourra pas discuter les lois Ferry qui passeront ou ne passeront pas pendant qu’il sera dehors. C’est une déception et un crève-cœur.
Мама віддає всю свою ніжність Покійному, і я теж, — на тлі брутальної, пʼяницької поведінки Ґамбетти, яка залишила в мене жахливе враження.
Maman rend toute sa tendresse au Défunt et moi aussi, en face de l’attitude brutale, attitude d’ivrogne, de Gambetta qui m’a laissé une impression affreuse.
Не те щоб Покійний виявився янголом, ні; він був такий, як завжди, але, знаючи, яка там ворожнеча, треба було сказати їм це чемніше. Він лишився приголомшений суворістю Президента, який, певно, добре поснідав і радо дав собі волю спалахнути й погриміти. Ця невиголошена промова його пригнітила і принизила; загалом, гадаю, він не надто вдало викрутився. Надто ж ця вихватка після виключення — жалюгідна. Кажу вам, усі його друзі мали збентежений вигляд. Спершу я подумала, що несправедливість Президента піде на користь бонапартистам, але вони, на жаль, мабуть, не зуміли цим скористатися.
Ce n’est pas que le Défunt se soit montré angélique, non; il a été comme d’habitude mais connaissant l’hostilité existante il fallait leur dire cela plus poliment. Il est resté tout étonné de la rigueur du Président qui a sans doute bien déjeuné et qui a été enchanté de s’emporter et de tonner. Ce discours rentré l’a abattu et humilié en somme je crois qu’il ne s’en est pas bien tiré. Surtout cette boutade après l’exclusion, est déplorable. Je vous dis que tous ses amis avaient l’air confus. J’ai pensé d’abord que l’injustice du Président serait une bonne chose pour les bonapartistes mais ils n’ont malheureusement pas du en tirer partie.
Поки мене не було, приходив Мультедо й сказав, що дружина Кассаньяка мила, але надто соромʼязлива, бо ще зовсім юна. Якби я була вдома, я виставила б його за двері.
En mon absence Multedo est venu et a dit que la femme de Cassagnac est gentille mais trop timide à cause de sa très grande jeunesse. Si j’avais été là je l’aurais flanqué à la porte.
Примітки
В оригіналі французькою: «manquer dʼesprit» (sic). ↩