❦
Вівторок, 17 червня 1879
Ось газети. [Бракує]Mardi 17 juin 1879Voici les journaux. [Manque]
Поки вдягаюся, я балакаю з Розалі, це негарно, як хочете, але це так. Я говорю до неї, щоб не говорити сама до себе, і переказую їй те, що бачу й чую (звіти, дещо причесані), аби потішитися, слухаючи її коментарі.
Tout en m’habillant je cause avec Rosalie, c’est mal si vous voulez mais c’est ainsi. Je lui parle pour ne pas parler toute seule et je lui rends compte de ce que je vois et entends (des comptes-rendus, arrangés) pour m’amuser à l’entendre faire ses commentaires.
Осуд доньки Акар обурює Розалі до глибини душі, вона вважає, що краще було б дати чоловікові ляпаса вдома. Те своєрідне переслідування, жертвою якого певним робом став Кассаньяк, паморочить мені голову — надто вчора. Газети сміються з Ґамбеттиного капелюха, а мене це аж заморозило. Було щось зловісне в обличчі цього чоловіка з тим капелюхом.
La désapprobation de la fille Acard horripile Rosalie, elle trouve qu’il aurait mieux valu donner à son mari une giffle à la maison. L’espèce de persécution dont Cassagnac a été une sorte de victime me monte la tête - surtout hier. Les journaux rient du chapeau de Gambetta, moi cela m’a glacée. Il y avait quelque chose de sinistre dans la figure de cet homme avec ce chapeau.
Пан Обідін обідає з нами, а потім приходять двоє Караджорджевичів.
Monsieur Obidine dîne avec nous et puis arrivent les deux Karageorgevitch.
Перед Обідіним доводилося грати свою роль вищої жінки, але коли він пішов, я морочила голову двом дітлахам і виклала їм старі рештки безумств про Кассаньяка й Блана.
Devant Obidine il fallait jouer mon rôle de femme supérieure mais lui parti j’ai monté des scies aux deux enfants et leur ai débité les vieux restes des folies Cassagnac et Blanc.
Ви побачите в республіканських газетах суворі, хоч і справедливі присуди.
Vous verrez dans les journaux répubublicains des jugements sévères quoique justes.
А втім, донька Акар незадоволена, ница й дурна. І ця така собі танцюристка, можливо, спроможеться дорівнятися до того провалу, якого щойно зазнав цей бідолашний Мірабо?!
Du reste la fille Acard est mécontente, sale et bête. Et cette espèce de danseuse sera peut-être capable de se mettre à la hauteur du four que vient de subir ce pauvre Mirabeau ?!
Нізащо в світі! Можливо, була сцена вдома. Гидка тварюка. Не знаю, чи то через мій учорашній капелюх, чи через Ґамбеттин, чи через пані де Буаебер, а чи через щось іще, але я знову заволодіваю своїм Мірабо. Увесь цей галас можна пояснити двояко, але найпевніше нашому ораторові нема чим тішитися, і саме «нещастя, яке його спіткало», зближує мене з ним. Щоправда, якби він здобув величезний успіх, я так само шаленіла б за ним, тож тут нічого крутити! хай так чи інак — наслідок той самий. І що дужче я шалітиму за Покійним, то охочіше віддала б усе на світі, щоб Республіка тривала.
Jamais de la vie ! Il y a peut-être eu une scène à la maison. Sale bête. Je ne sais si cela tient à mon chapeau d’hier, à celui de Gambetta, à Mme de Boishébert ou à une autre chose encore, mais je reprends possession de mon Mirabeau. Tout ce tapage peut s’expliquer de deux façons mais il est plus probable que notre orateur n’a pas lieu d’être content et c’est justement « le malheur qui le frappe » qui me rapproche de lui. Il est vrai que s’il avait obtenu un succès énorme je m’affolerais également pour lui, ainsi il n’y pas à biaiser ! que ce soit une chose ou l’autre le résultat est le même. Et plus je serai folle du Défunt plus je donnerais tout au monde pour faire durer la République.
Уявляєте собі доньку Акар при дворі?
Voyez-vous la fille Acard à la cour ?