❦
Неділя, 23 березня 1879
Dimanche, 23 mars 1879
З моєю звичною мудрістю я взялася малювати о пів на шосту. Мені лишалося тридцять хвилин денного світла, і я встигла накидати себе на полотні четвертого формату: стою, різко обернувшись через плече, довгий шлейф обвиває й окреслює мене, убрана а-ля Робеспʼєр, революціонеркою, з гордо піднятою головою й виглядом, ніби кидаю виклик усьому всесвіту; лівої руки не видно, а права звисає прямо, але тіло так вигнуте цим рухом, що між талією і рукою лишається проміжок. Спершу я зробила два-три начерки в альбомі перед дзеркалом. Завтра я його доведу до ладу, не дописуючи до кінця, — мене це дуже тішить, та й воно увічнить мій звичний костюм для дому й самоти. Довга спідниця чорна, чорний ліф і батистова шемізетка з манжетами та жабо зі зібраних воланів. А ще... у мене мало не республіканські нахили завдяки рожевим квиткам молодого Арно.
Avec ma sagesse habituelle je me suis mise à peindre à cinq heures et demie. Il me restait trente minutes de jour, ça m’a permis de m’esquisser sur une toile de 4, debout retournée violement sur moi-même, la traîne longue m’entourant et me dessinant, mise en Robespierre, en révolutionnaire, la tête haute et l’air de braver l’univers, le bras gauche ne se voit pas et le droit tombe droit mais le corps est si cambré par ce mouvement qu’il y a un espace entre la taille et le bras. J’avais pour commencer fait deux ou trois croquis dans l’album, devant la glace. Demain je l’arrangerai sans le finir, ça m’amuse beaucoup et puis cela immortalisera mon costume habituel d’intérieur et de solitude. Une longue jupe noire, un corsage noir et une Chemisette de batiste avec des manchettes et un jabot en volants froncés. Et puis., j’ai presque des tendances républicaines grâce aux billets roses du jeune Arnaud.
Арно, А Арно, Олександр, Александр Дюма, Антонеллі, Одіффре, Авґуст Гогенлое, Альфред Мультедо... Антуан Блан.1 Коли імʼя починається на «А», завжди є шанс, що він мною цікавитиметься або що я цікавитимуся ним, що він зробить мені зло чи добро — чи то з кохання, чи інакше.
A rnaud, A Arnaud, Alexandre, Alexandre Dumas, Antonelli, Audiffret, Auguste Hohenlohe, Alfred Multedo.... Antoine Blanc. Quand un nom commence par un A il y a toujours des chances pour qu’il s’occupe de moi ou pour que je m’occupe de lui, pour qu’il me fasse du mal ou du bien, soit par amour, soit autrement.
Примітки
Прим. пер.: у французькому оригіналі всі імена цього переліку починаються з «A», зокрема Alexandre (Олександр) та Audiffret (Одіффре). ↩