Неділя 2 / Понеділок, 3 березня 1879

Я виїхала вчора опівдні. Стояла чудова погода, і я мало не пролила справжніх сліз, покидаючи цей розкішний, незрівнянний край. З вікна мені видно було сад, набережну Англійців, паризьку елегантність. З коридору я бачила вулицю Франції з її старими італійськими халупами та провулками, з таким мальовничим світлотіньовим грайливом.
А всі ці люди, що мене знають: «Це панна Марі», — кажуть вони, коли я проходжу. Сусідка навпроти привела мені мою хрещеницю Александрину, малій вісімнадцять місяців. Дата пояснює ім'я? Цей шахрай Олександр не лишив мені й на два су поезії. Наскільки ж люди Ніцци змусили мене страждати, настільки я обожнюю її будинки та вулиці. Це ж усе-таки мій край. Та я приречена звідусіль іти геть. Тепер мені хотілося б покинути Париж, розум мій блукає, я почуваюся загубленою. Я вже нічого не чекаю; я вже ні на що не сподіваюся. Я — упокорена відчаєм. Я думаю, думаю, шукаю і, нічого не знаходячи, зітхаю одним із тих зітхань, після яких на грудях ще важче, ніж було... Ну ж бо, що зробили б ви на моєму місці?
Ані найменшого проблиску! А ще... бридко й прикро це казати, але юність, та, коли дівчина танцює й веселиться, для мене минула. Мені двадцять років. Від вісімнадцяти до двадцяти — два роки. І найжахливіше те, що кожного вечора я повертаюся до цієї книги, і щовечора нічого не змінюється, хіба що додається ще один день. І тоді, аби стримати сльози, я дихаю, як ті актриси, що вдають велике хвилювання, — і це безглуздо й гірко.
Тепер, коли я в цьому безжальному Парижі, мені здається, що я недостатньо надивилася на море, мені хотілося б побачити його знову.
Знаєте, ту бідолашну Багатель, що її переїхали в Спа й вона так чудесно одужала, — я привезла її з собою. Лишити її там саму-самісіньку було б нещадно.
Ви ніколи не уявите собі, яка добра, віддана й прихильна ця тваринка. Вона мене не покидає, завжди вмощується під моїм стільцем і ховається з таким смиренним, благальним виразом, коли тітка приходить рятувати свої килими.
Як же я ненавиджу тих, хто прирік мене на таке існування!!