Середа, 15 січня 1879 — Зошит 084

CZ ENUKFR

Але спершу зачекайте: учора ми вечеряли в Музе. Я так нудьгувала, що з утіхою думала, ніби сиджу на тому місці, де сидів Кассаньяк, дивилася на лампу й на вази, які він мало не перекинув, і їла виноград, бо колись він мені його накладав. Я незадоволена своїми бонапартистами: вийти з цього становища вони могли лише якимось влучним словом. Ніхто його не знайшов. Ну... отже, щоб повернутися до сьогоднішнього вечора, скажу вам, що слухати «Гуґенотів» із Ґавіні — це профанація. Панна Жакмар була з княгинею Бранковяну, і пані Ґавіні, яка з нею знайома, пообіцяла мене з нею познайомити. Ґавіні ходив до княгині й сказав панні Жакмар, що я маю медаль. Мені представили депутата Ешассеріо, сина барона й теж депутата, та ще одного депутата. Ешассеріо — Рене, як називає його пані Ґавіні, — має одну з найгарніших голів, які тільки можна побачити. Лагідний, хоч і енергійний вигляд, гарні риси, темне волосся й чарівні уста, що всміхаються з вишуканою добротою. Здається, у нього великі сірі розумні очі. Але! незграбна постать, хоч і доволі висока, і погано скроєні ноги — чи то штани. У Палаті я запамʼятала його спину: сюртук у нього короткий у талії й висить жалюгідно.

Attendez d’abord, nous avons dîné hier chez Mouzay. Je me suis tellement ennuyée que j’ai pris plaisir à penser que j’étais assise à la place où était assis Cassagnac et à regarder la lampe et les vases qu’il faillit renverser, et à manger du raisin parce qu’il m’en avait servi. Je suis mécontente de mes bonapartistes, ils ne pouvaient se tirer de cette situation que par quelque mot heureux. Personne ne l’a eu. Enfin... donc pour revenir à ce soir je vous dirai qu’entendre les « Huguenots » avec les Gavini est une profanation. Mlle Jacquemard était avec la princesse Brâncoveanu et Mme Gavini qui la connaît m’a promis de me la faire connaître. Gavini est allé chez la princesse et a dit à Mlle Jacquemard que j’avais une médaille. On m’a présenté le député Eschassériaux, fils du baron et député pareillement et un autre député. Eschassériaux, René comme l’appelle Mme Gavini a une des plus belles têtes qu’on puisse voir. Un air doux quoi qu’énergique, de beaux traits, des cheveux bruns et une bouche ravissante qui sourit avec une bonté exquise. Je crois qu’il a de grands yeux gris et intelligents. Mais ! un corps maladroit bien qu’assez grand et des jambes ou des pantalons mal faits. A la Chambre je me souviens de son dos et sa redingote est courte de taille et pend d’une façon déplorable.