❦
Вівторок, 31 грудня 1878
Mardi, 31 décembre 1878
Маневри, до яких вдається батько, щоб забрати Поля, якого я хочу залишити при собі до кінця січня, — їм немає назви.
Les manèges qu’emploie mon père pour emmener Paul que je désire garder jusqu’à la fin de janvier, sont inqualifiables.
Він мучить його й погрожує цілим роком дрібних шпильок у разі непослуху... непослуху! Його й бути не може, бо він ніколи не каже «я хочу», а лише «як хочеш». А ще — безкінечні капості й підступи. Я підслуховувала під дверима їдальні, поки батько й син радилися.
Il le tourmente et lui fait entrevoir une année de pointes d’épingles en cas de désobéissance... désobéissance ! il ne peut y en avoir, car il ne dit pas: je veux, mais: comme tu veux. Et puis des méchancetés et des perfidies sans fin. J’ai écouté à la porte de la salle à manger pendant que le père et le fils se concertaient.
Повернувшись із майстерні, я покликала де Дайєнс, щоб разом зустріти Новий рік. Моя родина була в театрі. Ми ворожили, потім пили шампанське і чай.
En rentrant d’atelier j’ai pris de Daillens pour rencontrer la nouvelle année ensemble. Ma famille était au théâtre. Nous avons fait des bonnes aventures puis du champagne et du thé.
Я купила пару підтяжок і сигару за два су, щоб надіслати пані П. де Кассаньяк. Ця маленька підлість тільки ще дужче все отруїть.
J’ai acheté une paire de bretelles et un cigare de deux sous pour les envoyer à Mme P. de Cassagnac. Cette petite infamie ne fera qu’envenimer les choses.
Процес про наклеп розглянуто; звісно, засудили пʼять-шість газет, що рознесли й прокоментували цю новину, — але який скандал! «Патріот Нісуа» оскаржує вирок і з непотрібною поміркованістю заявляє, що сподівається довести свою добросовісність. Ні, бачите, ні, бачите, ні: що більше робиш, то гучніший розголос. Може, краще було й не подавати до суду? Головний проступок у тому, що оголосили про процес, — отже, неправдива новина. Зрештою, ось і звіт.
Le procès en diffamation a été jugé, naturellement on a condamné les cinq ou six journaux qui avaient colporté et commenté la nouvelles mais quel scandale ! « Le Patriote Niçois » met opposition au jugement et déclare avec une modération inutile qu’il espère prouver qu’il était de bonne foi. Non, voyez-vous, non, voyez- vous, non plus on fait plus il y a de retentissement. Il valait peut- être mieux ne pas poursuivre ? Le principal délit c’est qu’on a annoncé un procès, donc fausse nouvelle. D’ailleurs voici le compte-rendu.
Примітка упорядників
«Фіґаро» від суботи, 28 грудня 1878 року, у рубриці «Судова хроніка» наводить текст вироку, ухваленого 8-ю палатою виправного суду: Суд./ Беручи до уваги, що в інкримінованих статтях міститься натяк на нібито цивільний позов, поданий позивачем проти власної дружини; що такого позову не існує і що, отже, проступок поширення неправдивих новин доведено./ Беручи до уваги, крім того, що, оприлюднюючи згадані обставини, обвинувачені вдалися до найобразливіших, найогидніших коментарів, здатних зашкодити такому шанованому спокоєві подружжя./ З цих підстав./ Засуджує кожного з них до пʼятнадцяти днів увʼязнення і тисячі франків штрафу.
Le Figaro du samedi 28 décembre 1878, dans sa rubrique « Gazette des tribunaux » donne copie du jugement rendu par la 8e Chambre correctionnelle: Le tribunal./ Attendu que dans les articles incriminés, il est fait allusion à une prétendue instance civile introduite par le demandeur contre sa femme; que cette instance n’existe pas et que par conséquent, le délit de fausses nouvelles est établi../ Attendu, en outre qu’en faisant connaître les circonstances dont ils parlent, les prévenus se sont livrés à des commentaires les plus outrageants, les plus odieux, et de nature à nuire à la paix si respectable d’un ménage./ Par ces motifs./ Les condamne chacun à quinze jours de prison et mille francs d’amende.
Справді дуже сумний процес. Він сам цього хотів. Диму без вогню не буває... чому б вигадали саме це, а не щось інше? Вона так і напрошується на такі здогади, знаєте? Хай там як, а кохати її він не може. Це супутниця, хазяйка, домашня юшка. Настає мить, коли чоловікові набридає його свобода, що обертається самотністю, і йому потрібен оцей міщанський кінець. Та й хто мені доведе, що Покійний пан Жюлія взагалі колись був поетичною істотою? Зрештою, він її не кохає; це вже дещо. Справді закоханим він не був ніколи, це теж певно, він сам це заявив, і Блан знав за ним лише буденних коханок, які трималися по два, три й чотири роки, або ж світських дам то тут, то там. Ото гарний ідеал.
Voilà un bien triste procès vraiment. Il l’a voulu. Il n’y a pas de fumée sans feu... pourquoi aurait-on inventé cela plutôt qu’autre chose ? Elle prête terriblement à des suppositions de ce genre savez-vous ?Dans tous les cas il est impossible qu’il l’aime. C’est une compagne, une femme de ménage, un pot-au-feu. Il arrive un moment où l’homme est fatigué de sa liberté qui devient de l’isolement et où il lui faut cette fin bourgeoise. D’ailleurs qui me dit que le Défunt Monsieur Julia ait jamais été un être poétique ? Enfin Il ne l’aime pas; c’est déjà quelque chose. Il n’a jamais été vraiment amoureux, c’est encore certain, il l’a annoncé et Blanc ne lui a jamais connu que des maîtresses de chaque jour qui duraient deux, trois et quatre ans; ou bien alors des dames du monde par ci, par là. Voilà un bel idéal.
Він не мій ідеал; я лише думала, що зможу, що полюблю його, — ось і все.
Il n’est pas mon idéal, j’ai seulement cru que je pourrais, que j’allais l’aimer, voilà tout.
Я досі про це думаю... не про нього, власне... але я вигадую собі друге існування, в якому він приходить таким, яким я його уявляю, і, щиро вам зізнаюся, я страшенно нудьгувала б, якби не влаштовувала собі отак іншого життя поряд зі справжнім. Там я завжди щаслива, і ніщо не може зруйнувати моїх мрій.
J’y pense encore... pas à lui précisément... mais je me fais une seconde existence dans laquelle il vient tel que je l’imagine et je vous avouerai franchement que je m’ennuierais fort si je ne m’arrangeais ainsi une autre vie à côté de la vraie. Là je suis toujours heureuse et rien ne peut détruire mes rêves.