❦
Неділя, 3 листопада 1878
Dimanche, 3 novembre 1878
Маленький Ґавіні (небіж) ходив до депутата Ешассеріо-сина просити квитків — можливо, є надія.
Le petit Gavini (le neveu) a été chez le député Eschassériaux fils demander des billets et il y a peut-être de l’espoir.
Я заїхала по стару Ґавіні; у неї були гості — така собі мадам де Марсійї, якій мене відрекомендували, як учора мадам де Балінкур. Мама, Діна, ця дама і я гуляємо разом. Мене хочуть видати заміж; але щоб мною не скористалися, аби збагатити якогось добродія, я прямо заявляю, що охоче вийду заміж, але за умови, що він буде багатий, з добрим становищем і гарний — або ж людина розумна, видатна тощо. А щодо характеру — хай би навіть сам диявол, з цим я впораюся.
Je suis allée prendre la mère Gavini, il y avait du monde chez, une Mme de Marcilly à laquelle on m’a présentée comme hier à Mme de Balincourt. Maman, Dina, la dame et moi nous promenons ensemble. On veut me marier mais pour qu’on ne se serve pas de moi pour enrichir quelque monsieur, je déclare nettement que je veux bien me marier avec plaisir, mais à condition qu’il soit riche, une belle position et beau ou bien un homme intelligent, remarquable etc. Quand au caractère fut-ce le diable, je m’en charge.
У музиці маркіза дʼІврі багато почуття. Він перейнявся «Ромео і Джульєттою» Шекспіра, обожнює цю пʼєсу, і музика в нього чудова, хоч проста й при першому слуханні майже безбарвна. До того ж постановка й костюми досконалі. Поринаєш у все це з головою, і все з натури: це справжнє Середньовіччя, а не те, яке зазвичай показують, — умовне Середньовіччя, Середньовіччя за шаблоном, від якого нудно.
Il y a beaucoup de sentiment dans la musique du marquis d’Ivry. Il s’est pénétré de « Roméo et Juliette » de Shakespeare, il l’adore et sa musique est délicieuse quoique simple et presque incolore à la première audition. En outre la mise en scène et les costumes sont parfaits. On est en plein et c’est nature, c’est le vrai Moyen Age au lieu de celui qu’on représente, le Moyen Age de convention, de chic qui est ennuyeux.
Пані Тарновська щойно пішла; вона чарівна, коли розповідає про всі дрібниці сільського життя — про сусідок, сусідів, родичів.
Mme Tarnowsky vient de s’en aller, elle est charmante quand elle conte toutes les petites choses de la vie de campagne, des voisines, des voisins, des parents.
Яка жахлива міщанка ця мадам Ґавіні! Вона говорить про Мистецтво так профанно, що я до неї не піду, якщо вона знову заговорить про це при мені. Вона наводить у приклад тих пань Ротшильд, які малюють удома й мають учителів, і каже, що я зможу робити так само, коли вийду заміж. У цьому недбалому тоні світської жінки, міщанки, є щось страшенно грубе, що ганьбить усі мистецькі й піднесені почуття.
Quelle horrible bourgeoise que Mme Gavini ! Elle parle des Arts d’une façon si profane, que je n’irai si elle en reparle devant moi. Elle cite ces dames de Rothschild qui font de la peinture, chez elles, qui ont des professeurs et elle dit que je pourrai en faire autant quand je serai mariée. Dans ce ton détaché de la femme du monde, de la bourgeoise, il y a quelque chose d’affreusement brutal qui fait honte à tous les sentiments artistiques et élevés.
Розумієте, я міркую тверезо й цілком слушно.
Vous comprenez, je me fais un raisonnement sensé et parfaitement juste.
Спершу я спробую укласти шлюб своєї мрії. Якщо не вийде — вийду заміж, як усі, завдяки посагу. Отже, я спокійна;
Je tâcherai de faire le mariage de mes rêves d’abord. Si je n’y arrive pas, je me marierai comme tout le monde, à l’aide de ma dot. Me voilà donc tranquille;
викреслено[Два рядки закреслено]
[Deux lignes cancellées]
Одружуючись, слід памʼятати, що це не квартира, яку знімають помісячно, а будинок, який купують. У ньому треба мати всі вигоди, і не можна змиритися з тим, що кімнат на кілька менше, як у найманому житлі; до того ж давнє російське повірʼя каже, що прибудови приносять нещастя.
Il faut songer en se mariant que ça n’est pas un appartement qu’on loue par mois mais une maison qu’on achète. Il faut qu’on y trouve toutes ses aises et on ne peut pas passer par dessus quelques chambres de moins comme dans un logis de louage, et une vieille tradition russe dit que les annexes portent malheur.