❦
Субота, 5 жовтня 1878
Samedi, 5 octobre 1878
Денгоф снідав із нами, приміряв мій пелісс1, був страх який милий. Повернувшись із майстерні, я застала його в салоні — і пані Кубе теж.
Doenhoff a déjeuné avec nous, essayé ma pelisse, fait le gentil. En rentrant d’atelier je l’ai trouvé au salon, Mme Coubé aussi.
Але сьогодні Робер-Флері приходив правити роботи в майстерні. Ну й натерпілася ж я страху.
Mais c’est aujourd’hui que Robert-Fleury vient corriger à l’atelier. Eh bien j’ai eu une peur affreuse.
Він сказав «ах! ха» і «о! хо» на різні лади, а потім:
Il a fait ah ! ha et oh ! ho, sur plusieurs tons différents et puis:
— Ви займаєтеся живописом?
- Vous faites de la peinture ?
— Не зовсім, пане, — я писатиму лише раз на місяць...
- Pas tout à fait Monsieur, je ne peindrai qu’une fois par mois...
— Ні, ви маєте рацію, що починаєте, — ви можете писати. Є тут добре, є добре...
- Non, vous avez raison de commencer, vous pouvez peindre. Il y a du bon, il y a du bon...
— Я боялася, що недостатньо просунулася, щоб писати...
- Je craignais n’être pas assez avancée pour peindre...
— Зовсім ні — ви достатньо просунулися; продовжуйте, це непогано... тощо, тощо.
- Non, du tout, vous êtes assez avancée; continuez, ce n’est pas mal... etc. etc.
І після цього — довгий урок, який доводить, що справа не безнадійна, як кажуть у майстерні. Мене не люблять у майстерні, і при кожному нещасному успіху Брезло кидає люті погляди, просто кумедні.
Et là-dessus une longue leçon qui prouve que ce n’est pas sans espoir comme on dit à l’atelier. On ne m’aime pas à l’atelier et à chaque malheureux succès Breslau a des regards furieux tout à fait risibles.
Але Робер-Флері не вірить, що я ніколи не вчилася живопису. Він залишився надовго — виправляв, розмовляв і курив, наче він Каролюс2. Я отримала кілька позапрограмних порад, а потім цей дурень запитав, яке місце я посіла на останньому конкурсі минулого року. І коли я кажу — друге.
Mais Robert-Fleury ne croit pas que je n’aie jamais appris à peindre. Il est resté longtemps corrigeant, causant et fumant comme s’il était Carolus. J’aurai reçu plusieurs conseils extra et puis cet imbécile m’a demandé comment j’ai été placée au dernier concours de l’année passée. Et quand je dis deuxième.
— А цього року, — сказав він, — треба буде... гм?
- Et cette année, dit-il, il faudra... hum ?
Як це безглуздо — він уже казав Жюліану, що я, на його думку, отримаю медаль.
C’est si bête, il a déjà dit à Julian qu’il pensait que j’aurais une médaille.
Отже, ось я без жодних труднощів дістала дозвіл писати з натури, не написавши жодного натюрморту; я їх пропускаю, як пропустила гіпси.
Enfin me voilà sans aucun tirage, autorisée à peindre la nature sans avoir peint des natures mortes; je les passe comme j’ai passé les plâtres.
Денгоф супроводжував наших дам на Виставку; біля входу бачимо пані Рандуен — вона була дружиною супрефекта в ті часи, коли Ґавіні так пишно приймали всіх коронованих осіб, що прибували до Ніцци; Денгоф знав її ще тоді.
Doenhoff avait accompagné nos dames à l’Exposition, à la porte, on voit Mme Randouin, qui était sous-préfète du temps où les Gavini faisaient si grandement les honneurs à toutes les têtes couronnées qui ont défilé à Nice, Doenhoff l’a connue encore alors.
— Ось пані Рандуен, — каже йому мама.
- Voici Mme Randouin, lui dit maman.
Вона почула й одразу підійшла до екіпажа та розсипалася в тисячі любʼязностей: що дуже рада бути покликаною мадам, що пані Ґавіні їй так багато розповідала, що знає нас так добре по Ніцці, що в захваті познайомитися тощо.
Elle l’a entendue et aussitôt s’approcha de la voiture et commença mille choses aimables, qu’elle est bien heureuse d’avoir été appelée par Madame, que Mme Gavini lui a tant parlé, qu’elle nous connaît si bien de Nice, qu’elle est enchantée de faire connaissance etc.
Пані Ґавіні справді казала мені, що Одетта бажає познайомитися з нами.
Madame Gavini m’avait bien dit qu’Odette désirait faire notre connaissance.
Пані Рандуен щонайбільше тридцять пʼять років; вона після того як була — справжня красуня, а перед тим була просто гарненька. Думаю, вона добре розважається, але чоловік завжди поряд, і вона — дама, яку приймають.
Mme Randouin peut avoir trente-cinq ans tout au plus, elle après avoir été est tout à fait belle, après avoir été tout à fait jolie. Je crois qu’elle s’amuse beaucoup mais le mari est toujours là et c’est une dame que l’on reçoit.
Примітки
Пелісс (фр. pelisse) — верхній одяг на хутряній підкладці чи з хутряною облямівкою; модне вбрання тієї доби. ↩
Каролюс-Дюран (Шарль Дюран, 1837–1917) — модний портретист, що мав у Парижі власну майстерню для учнів. ↩