Неділя, 29 вересня 1878

Кубе обідали в нас; згадували Зоден і багато сміялися.
Я вважаю за краще найжорстокіший біль, аніж дрібні приниження. Все, що мене мучить, належить до низьких прикростей. Нещастя звеличує. Принизливі інтриги спідлюють. Є дві низькі речі, з яких випливають усі інші негаразди: гроші й соціальне становище. Хвороби, смерті, добре-таки повне розорення — усе це можна витримати, аби лиш було серце й віра в Бога. А от дрібних огидних, низьких, сказати б, невловимих злигоднів витримати не можна.
Що ж до любовних прикростей — вони можуть бути жорстокими, вони можуть вбивати, — але вони належать до категорії прикростей цікавих.
Скажуть, що я вважаю за краще інші муки тому, що їх не маю. Що ж — спитайте людину, яка багато страждала, яка багато страждає, — чи хоче вона помінятися зі мною; і якщо це не остання нікчема, то не захоче.
Отже, моє становище — найжахливіше у світі? Звісно, є люди, що вмирають з голоду, що працюють, аби жити... так, так, я знаю, — але це відбувається в іншій сфері, і треба було б перейти на інший тон, щоб говорити про це. Ви мене розумієте — не чіпляйтеся ж до мене через слова.
Зараз друга година; я гортала брошуру про принца Імперіального — в ній розповідають зворушливі риси, щоб розчулити людей. Я майже весь час плакала.
Він повернеться, маленький, — хоча б тільки для того, щоб зробити мене дуже нещасною.

Примітки

Принц Імперіальний (Наполеон Євген Луї, 1856–1879) — єдиний син Наполеона III та імператриці Євгенії, на той час у вигнанні в Англії. Загинув в Англо-зулуській війні 1 червня 1879 р., поклавши край бонапартистським династичним надіям.