Вівторок 24 / Середа, 25 вересня 1878

Ось лист від бідолашної Коліньйон, яку я неодмінно візьму до себе, якщо в мене колись буде своя домівка.

Voici une lettre de cette pauvre Collignon que bien certainement je prendrai chez moi si j'ai jamais un chez moi.

22 вересня 1878 р.

*Le 22 Septembre 1878*

Вілла Фортюне, Карабасель

*Villa Fortunée, Carabacel*

Ніцца

Nice

Дорога Марі,

Chère *Marie*,

Мені вже не варто зволікати з листом, бо вам, мабуть, доведеться їхати до Росії, незважаючи на ваше бажання відкласти це «неприємне» відрядження до весни, — і я не хочу, щоб ви покинули Париж, не поговоривши зі мною ще раз.

*Il ne faut plus que je tarde à vous écrire, car il vous faudra probablement partir pour la Russie malgré votre désir de remettre ce "désagréable" voyage au printemps et je ne veux pas que vous quittiez Paris sans avoir causé une fois encore avec vous.*

Мені було б краще побачити вас, аніж писати, але, оскільки це неможливо, — доводиться задовольнятися.

*J'aimerais mieux vous voir que de vous écrire, mais puisque cela est impossible il faut que je me contente.*

Хто знає, чи скоро ви повернетеся! Ви, що так ненавидите Росію й тікаєте від неї, — можливо, там вас утримає й прив'яже до себе життя і щастя. Місця не дуже важать у нашому існуванні. Добре там, де кохаєш, — всюди в іншому місці — погано.

*Qui sait si vous reviendrez de sitôt ! Vous qui haïssez tant la Russie et qui la fuyez, vous y serez peut-être retenue et attachée par la vie et le bonheur. Les endroits ne sont pas pour grand'chose dans notre existence. On est bien où l'on aime, partout ailleurs on est mal.*

Попередній запис Огляд зошита Наступний запис