❦
Середа, 11 вересня 1878
Mercredi, 11 septembre 1878
Булонський ліс тепер дуже веселий. Тут є всі — навіть двоє великих князів, навіть Лардерель верхи. Весь Рим, і Неаполь, і Флоренція — тут. Тільки й зустрічаєш знайомі обличчя. Лардерель розбудив у мені охоту їздити верхи; до того ж мені ще треба взяти реванш за прогулянку на ослах у Сорренто.
Le Bois est bien amusant en ce moment. Il y a tout, même deux grands Ducs, même un Larderel à cheval. Tout Rome et Naples et Florence sont ici. On ne fait que rencontrer des figures de connaissance. Larderel m’a donné envie de monter à cheval, j’ai d’ailleurs à prendre une revanche de la partie à ânes de Sorrento.
Треба було б викликати мого відтепер єдиного брата.
Il faudrait faire venir mon désormais unique frère.
Нема для мене більшої радості, ніж чути, що той, інший брат, — лише буян, лайливець, одне слово — не те, за чим я шкодую. Марно... бо через хвилину він примушує звертати на себе увагу й поважати себе, і все інше. А мені так огидло життя, що я хотіла б померти — якби не бажання їздити верхи.
Je n’ai pas de joie plus grande que lorsque j’entends dire que l’autre frère n’est qu’un tapageur, un insulteur, un., en un mot qu’il n’est pas ce que je regrette. C’est inutile... car au bout d’un instant il force l’attention et la considération et tout le reste. Et je suis si dégoûtée de la vie que je voudrais mourir si je n’avais envie de monter à cheval.