❦
Вівторок, 10 вересня 1878
Mardi, 10 septembre 1878
Сталася сцена, яка, попри звичку, що вже мала б у мене виробитися, звела мене з розуму від обурення.
Il s’est passé une scène qui, malgré l’habitude que j’en devrais avoir, m’a rendue folle de révolte.
Ми піднімаємося своїми сходами — пан Жорж там, сидить на лавці другого сходового майданчика. Він кидається й починає рвати сукню тітоньки, осипаючи її жахливими словами. Я з усієї сили закричала, кличучи консьєржа; слуги прибігли, і ми змогли зайти. Але за дві хвилини дзвіночок задзвонив знову. Аж не віриться! Мама вважає, що я жахливо невихована, що кричала отак.
Nous montons notre escalier, M. Georges est là assis sur un banc du deuxième palier. Il s’élance et se met à déchirer la robe de ma tante en lui prodiguant des paroles abominables. Je me mis à appeler le concierge de toutes mes forces, les domestiques accoururent et nous pûmes rentrer. Mais dans deux minutes la sonnette tintait de nouveau. C’est à ne pas y croire ! Maman trouve que j’ai été bien mal élevée de crier ainsi.
Не варто повторювати вам: ви знаєте так само, як і я, що мама каже — це все просто, що я жахливо невихована, що весь скандал — через мене, що кричала як базарна перекупка. Це так чудово, що мені нічого й сказати. Мою зневагу до цих жінок неможливо ні змалювати, ні уявити. Погодьтеся зі мною, що життя моє не встелене трояндами. Якби я була трохи менш горда — не зволікаючи пішла б і розбила б собі голову.
Il est inutile de vous le répéter, vous savez aussi bien que moi, que maman dit que c’est tout simple, que je suis abominablement mal élevée, que je fais tout le scandale, que j’ai crié comme une poissarde. C’est si adorable que je n’ai rien à dire. Mon mépris pour ces femmes ne peut ni se peindre ni s’imaginer. Convenez avec moi que je ne suis pas sur des roses. Si j’étais un peu moins fière j’irais sans plus attendre me casser la tête
Що думати про цих жінок? Нічого не хочу думати — буду діяти.
Que faut-il penser de ces femmes ? Je ne veux rien penser, je vais agir.
Щодня після майстерні буду гуляти в Булонському лісі — треба користатися, поки видно, до пів на сьому. Увесь світ у Парижі, і попри всі ці жахи, якими я оточена, мені хочеться жити, бачити всіх...
Tous les jours après l’atelier je me promènerai au Bois, il faut profiter tant qu’il fait jour jusqu’à six heures et demie. Tout l’univers est à Paris et malgré toutes ces horreurs dont je suis entourée je voudrais vivre, voir tout le monde...
Ми зустріли Лардереля — він чарівний хлопець (хочу відзначити це холоднокровно) з тією холодною зверхністю, яка справді трапляється нечасто. Що доводить мій добрий смак... Але яке безумство було вірити, що...
Nous avons rencontré Larderel, c’est un charmant garçon (je tiens à le constater de sang-froid) avec un certain air froidement hautain qui n’est vraiment pas ordinaire. Ce qui prouve que j’ai bon goût.. Mais quelle folie d’avoir cru que ...
Переписаний лист · Lettre de Marie à M. de Marcuard, 10 septembre 1878[Вівторок, 10 вересня 1878] Хоч ви і є... — я стримуюся, бо я в жалобі. Отже, я змушена вам писати: мама, як ви й гадаєте, дуже знесилена й виснажена всіма цими страшними потрясіннями; вона просить мене відповісти вам якомога чемніше. Намагатимуся не віддячити вам так, як ви заслуговуєте, і бути не надто грубою, хоч мені це, правду кажучи, дорого коштує. Але я змушена відмовитися від своїх найдорожчих звичок: чорні сукні замінюють білі, а зухвалість щодо негідних поступається витонченій привітності, явним свідченням якої є цей лист.[Mardi 10 septembre 1878] Bien que vous soyez.... je me contiens parce que [je] suis en deuil. Je suis obligée donc de vous écrire, maman est comme vous le pensez bien affaiblie et exténuée par toutes ces émotions terribles; elle me prie de vous répondre aussi poliment que possible. Je tâcherai de ne pas vous donner ce que vous méritez et de n’étre pas trop grossière bien qu’il m’en coûte en vérité. Mais je suis obligée de renoncer à mes plus chères habitudes, les robes noires remplacent les blanches et à l’impertinence envers les indignes succède l’affabilité exquise dont cette lettre est un preuve flagrante.Ми тяжко вражені непоправною втратою, якої щойно зазнали, дуже сумні... і на додачу до нещастя щойно приїхав ваш приятель Олександр — кажуть, у нього лихе око.Nous sommes bien éprouvées par la perte irréparable que nous venons de faire, bien tristes... et pour comble de malheur il y a votre ami Alexandre qui vient d’arriver, on assure qu’il a le mauvais œil.Дайте мені найточніші, найдетальніші новини про імператрицю (він пише, що збирається до неї з візитом). Я долаю огиду, яку ви мені вселяєте, бо мені потрібні ці новини.Donnez-moi les nouvelles les plus précises, les plus détaillées de l’impératrice, (il écrit qu’il va lui faire une visite). Je surmonte l’horreur que vous m’inspirez parce que j’ai besoin de ces nouvelles.
на полях
навскоси Усі доручили мені подякувати вам за участь у нашому горі й за дружній тон, яким ви її висловили.
en travers Je suis chargée par tout le monde de vous remercier pour la part que vous prenez à notre douleur et pour la façon amicale dont vous l’avez exprimée.
Переписаний лист · Lettre de Marie à M. de Marcuard, 10 septembre 1878Одна бідолашна жінка хоче надіслати Її Величності якийсь наполеонівський сувенір і питає мене, як треба його адресувати, щоб він напевно дійшов. Крім того, я запекла імперіалістка, тож мені це цікаво.Une pauvre femme veut envoyer à Sa Majesté je ne sais quel souvenir Napoléonien et me demande comment il faut l’adresser pour qu’il parvienne pour sûr. En dehors de cela je suis impérialiste enragée de sorte que cela m’intéresse.Отже, на добраніч, і нехай... — я стримуюся, бо я в жалобі. Марі Башкирцева — панові де Маркуару.Bonsoir donc, et que... je me contiens parce que je suis en deuil. Marie Bashkirtseff à M. de Marcuard.
Є книга Фелікса Ріберя «Біографія сенаторів і депутатів», де про Кассаньяка говориться в таких виразах, що я аж підскакую: Народився в Парижі 2 грудня 1843 р.1 Надзвичайно симпатична натура, темперамент неперевершеного полеміста й політик із великим майбутнім — ось у якому світлі постає пан Поль де Кассаньяк, старший син пана Адольфа Ґраньє де Кассаньяка...
Il y a un livre de Felix Ribeyre: « Biographie des Sénateurs et des Députés » ou l’on parle Cassagnac en des termes qui me font bondir : Né à Paris le 2 décembre 1843. Une nature éminemment sympathique, un tempérament de polémiste hors ligne et un homme politique de grand avenir, voilà sous quel respect se présente M. Paul de Cassagnac fils ainé de M. Adolphe Granier de Cassagnac...
Він вступив до лав «Заклику до народу»2 й часто вшановував трибуну гарячим красномовством, яке вміє, коли потрібно, бути стриманим і гідним справжнього державного мужа. Ну що ж — написано другом, це зрозуміло.
Il a pris place dans les rangs de l’Appel au peuple et a fréquemment honoré la tribune avec une éloquence chaleureuse qui sait, lorsqu’il le faut, se montrer modéré et digne d’un véritable homme politique. Bien, c’est fait par un ami, ça se comprend.
Пан Серафен прийшов провідати панночку Розалі.
Monsieur Séraphin est venu voir Mlle Rosalie.
Пан граф орендував квартиру зовсім поруч із нами, на вулиці Галілея, 47.
Monsieur le comte a loué un appartement tout à côté de chez nous, rue Galilée 47.
Я майже переконана, що сумління й мораль Кассаньяка небагато варті, — але марно вникати в його брудне приватне життя: я бачу його як жартівника, позера й громадського діяча.
Je suis presque convaincue que la conscience et la morale de Cassagnac ne valent pas cher mais il est inutile d’entrer dans sa sale vie privée, c’est comme farceur, poseur et comme homme publique que je le vois.
А! Яке існування! Яке існування!
Ah ! quelle existence ! Quelle existence !
А ще ця людина — суцільна безсоромність! Бʼюся об заклад: застань її за якоюсь ганебною справою — вона не розгубиться, прийме позу, зізнається, пояснить усе з тією штучною й удаваною відвертістю і так поверне справу, що підеш переконаним і захопленим прямотою й чесністю, великодушністю цієї людини.
Et puis cet homme est d’une impudence ! je parie que surpris dans quelque action infâme, il ne se démonterait pas et prenant une pose avouerait, expliquerait avec cette franchise artificielle et affectée, l’affaire, et la tournerait de telle sorte qu’on s’en retournerait convaincu et émerveillé de la droiture et de l’honnêteté, du grand cœur de cet homme.
Примітки
2 грудня — річниця коронації Наполеона I (1804) і державного перевороту Луї-Наполеона (1851). Дата Рібейра не підтверджується: BnF подає рік народження Кассаньяка 1842 (en.wikipedia: 2 січня 1843). ↩
«Заклик до народу» (фр. Appel au peuple) — бонапартистська парламентська фракція, названа за наполеонівським принципом прямого народного суверенітету, що виражається через плебісцит. ↩