❦
Понеділок, 26 серпня 1878
Lundi, 26 août 1878
Я відновила свою роботу з усім запалом і любовʼю, що виникають після тривалого відпочинку й нетерпіння, з яким я чекала цього дня. Зі старих лишилися хіба Амелі та три-чотири безбарвні француженки. Решта на морі. Щойно прочитала за три години дуже романтичну книжку Октава Фельє «Щоденник жінки»1. Мене звабила назва.
J’ai recommencé mon travail avec toute l’ardeur et tout l’amour qui résultent d’un long repos et de l’impatience avec laquelle j’attendais ce jour. En fait d’anciennes il n’y a guère qu’Amélie et trois ou quatre Françaises sans couleur. Les autres sont à la mer. Je viens de lire en trois heures de temps un livre très romanesque d’Octave Feuillet, « Le journal d’une femme ». Le titre m’avait séduite.
Мій будильник дзвонить, як здалеку соборний годинник. Думаю, це тому, що механізм уживаний, але так чи так звук чарівний — мʼякий, глухий, тремтливий.
Mon réveil sonne comme une horloge de cathédrale à distance. Je crois que c’est parce que c’est une machine d’occasion mais enfin le son est ravissant, doux, sourd, vibrant.
Невже я ніколи нікого не покохаю? Чи я вже любила? Чи я люблю? Це все Октав Фельє. Покійний — вища людина, якою я його уявляла, чи просто підлий журналіст? Що про нього думають у світі? Хотіла б знати, щоб нарешті наліпити ярлик. Віддатися своїм романтичним мріям чи зневажати? Це цілком залежатиме від якості героя. Він одружений, це правда, але на мить я подумала, що попри це зроблю його певною мірою метою свого існування... Не знаю, чому французів звинувачують у тому, що вони пишуть аморальні книжки... усі добрі письменники надзвичайно моральні (якщо в таких речах можливий надмір), так що, прочитавши роман, я стаю жахливою пуританкою; та й без романів я ненавиджу все... неналежне.
Est-ce que je n’aimerai jamais personne ? Est-ce que j’ai déjà aimé ? Est-ce que j’aime ? C’est Octave Feuillet qui en est cause. Le Défunt est-il l’homme supérieur que j’ai imaginé ou bien un vil journaliste ? Qu’en pense-t-on dans le monde ? Je voudrais bien le savoir pour pouvoir enfin y mettre une étiquette. Dois-je m’abandonner à mes idées romanesques ou bien mépriser ? Cela dépendra absolument de la qualité du héros. Il est marié c’est vrai, mais j’ai eu pendant un instant la pensée d’en faire malgré cela en quelque sorte le but de mon existence... Je ne sais pourquoi on accuse les Français de faire des livres immoraux... tous les bons écrivains sont excessivement moraux (si l’excès peut exister en ces choses-là) de sorte qu’après avoir lu un roman je suis affreusement puritaine, déjà sans romans je hais toutes les... choses irrégulières.
Отже, я не хочу нічого, що... я хотіла б дійти логічного висновку, але не маю часу.
Ainsi je ne veux rien qui... je voudrais arriver à une conclusion logique et je n’ai pas le temps.
Але мені здається, що я повʼязана з цією людиною, — і от що: хотіла б, щоб це було правдою.
Mais il me semble que je suis liée à cet homme et tenez ! Je voudrais que cela fût vrai.
Примітки
«Щоденник жінки» (фр. Le journal dʼune femme, 1878) Октава Фельє (1821–1890) — щоденник заміжньої жінки, що розривається між подружнім обовʼязком і романтичною пристрастю. ↩