Неділя, 11 серпня 1878

Купа всього — насправді дрібниці, але вони так мене роздратували, що я позіхала цілий вечір; позіхання заразливе: через п'ять хвилин усі на терасі позіхали.
Нова розвага, над якою тим більше сміялися, що Фріц розбив кулястий ліхтар і якась стара єврейка жахнулася від цього. Розкажу завтра про все... і про мою стратагему... бо мені не личить видаватися кимось іншим, ніж Наполеоном чи Олександром Великим. На мить я мало не зненавиділа пані Абазу... я... моєї зірки більше не видно через якесь небесне сполучення — а коли моя зірка ховається, у мене одні лише прикрощі...
До того ж я завжди думаю про речі надто пізно. Я невдоволена, роздратована, нездужаю.
Погравши музику й вичерпавши всі розваги, ми з пані Кубе заходилися насвистувати дует. Єврей, що грає на фортепіано, остовпів, а божевільний, що п'є з графинів, пішов розповісти про це пивовару.