❦
Вівторок, 6 серпня 1878
Mardi, 6 août 1878
Ми йдемо проводити Антонських, що відʼїздять... Ось я й без пані Ремблінської, яка вдавала, буцімто захоплена Ґансом, тоді як я теж вдавала, — на жаль! — що захоплена Шварцем.
Nous allons reconduire les Antonsky qui partent... Me voilà sans Mme Rembelinsky qui faisait semblant de prendre Gans tandis que je faisais aussi semblant, hélas ! de prendre Schwarz.
Я наділа капелюх і прогулялась із усіма, хто залишився... Надто мало — і надто багато...
J’ai mis mon chapeau et me suis promenée avec tout le monde, qui est resté... il n’y en a pas assez et il y en a trop...
Мій капелюх розважає мене й розважає Зоден... Я купила у роздавальниці склянок із джерельною водою синю вовняну панчоху, яку та щойно розпочала, — вона ж і показала мені, як це робиться. Я відразу схопила теорію і панчоху, й влаштувалась разом із пані Утін навпроти вікон Ґансів — а також навпроти своїх — вʼязати панчоху, поки тітка та інші пішли бозна-куди стомлюватись у цю спеку. Сестри вже немає, зате є батько — старий Ґанс був дуже заінтригований, побачивши мою панчоху... Втім, вони, мабуть, розповіли йому про наші витівки за столом... цілком невинні витівки, якими вони й не були б, якби ці негідники не розуміли по-російському.
Mon chapeau m’amuse et amuse Soden... J’ai acheté à la dispensatrice des verres d’eau de la source, un bas de laine bleu qu’elle venait de commencer en même temps elle me montre comment cela se fait, je saisis de suite la théorie et le bas et m’installe avec Mme Outine en face des fenêtres des Gans et aussi en face des miennes, à tricoter le bas, pendant que ma tante et les autres s’en vont je ne sais où se fatiguer par cette chaleur. Il n’y a plus de sœur, mais il y a le père, le père Gans était très intrigué de voir mon bas... du reste ils ont dû lui raconter nos folies à table... folies bien innocentes qui n’en seraient même pas si ces misérables ne comprenaient le russe.
Послухайте — ці люди не якісь там нікчеми, і я змушена зізнатись, що вони викликали в мені величезне захоплення. Незворушніших людей годі й шукати. Їм кажуть, що вони ідіоти, гуси, комівояжери, що вони гарні, некрасиві, що в них гарні руки, що... все на світі! Вони все розуміють і вдають, ніби нічого, — хіба що час від часу виривається сміх, дуже недоречний.
Écoutez ces gens-là ne sont pas des vulgaires pékins et je suis obligée d’avouer qu’ils m’ont inspiré une admiration énorme. On n’est pas plus imperturbable. On leur dit qu’ils sont des idiots, des oies, des commis voyageurs, qu’ils sont beaux, laids, qu’ils ont de belles mains, que... tout au monde ! Ils comprennent tout et ne font semblant de rien sauf un rire très inconvenable de temps en temps.
Очевидно, що з тієї чи іншої причини вони не хочуть знайомитись — але очевидно й те, що вони цікавляться нами і розважаються нами так само, як ми ними.
Il est évident que pour une cause ou pour une autre ils n’ont pas envie de faire connaissance mais il est évident aussi qu’ils s’intéressent et s’amusent de nous comme nous nous amusons d’eux.
Я довго розмовляла з князем Урусовим, коли пані Утін пішла; раптом князь каже мені: — Ось Ґанси.
J’ai fait une longue conversation avec le prince Ouroussoff, une fois Mme Outine partie ; tout à coup le prince me dit : Voici les Gans.
Ви розумієте, що не можна залишатись спокійною, коли ця серйозна людина, цей державний муж, урвавши себе посеред пояснення глибинних причин війни, говорить вам як про щось цілком природне: ось Ґанси. Слово «Ґанс» мені подобається — вимовлене по-німецьки (Ґанц)1 воно стрімке, молоде, елегантне, горде; воно підстрибує.
Vous comprenez qu’on ne peut pas rester tranquille quand cet homme sérieux, cet homme d’état, s’interrompant au milieu d’une explication des causes intimes de la guerre, vous dit comme une chose toute naturelle que... voilà les Gans. Le mot Gans me plaît, prononcé à l’allemande (Gantz) il est élancé, jeune, élégant, fier ; il rebondit.
Я зробила шарж2 на цих дурнів (як у Ніцці) — такий схожий, що гарсон, який приніс піднос, зупинився як вкопаний перед полотном і почав реготати й жестикулювати з таким тупим виглядом, що моє художницьке марнославство справді втішене.
J’ai fait une pochade de ces imbéciles (comme à Nice) si ressemblante que le garçon qui venait d’apporter un plateau s’arrêta net devant la toile et se mit à rire et à gesticuler d’un air si bête que vraiment ma vanité d’artiste est flattée.
Потім прийшла пані Абаза, і ми стали біля вікна, яке яке йде одразу за балконом і з якого видно, що діється на балконі Ґансів; Ґанс щомиті виходив на нас подивитися. Пані Абаза кокетувала і сміялася вульгарно. Мабуть, через мій капелюх, але сьогодні ми, здається, їх цікавимо — навіть Шварц розчулився і витягнув свій скелет із гамака, підвішеного на балконі, у якому дає спочинок своїм кісткам. Я говорю не про час, коли тут була пані Абаза, а про ранок. На них світло-сірі костюми й соломʼяні капелюхи — гостроверхі, з обвислими крисами. І мають дуже охайний вигляд — але це не справжні чоловіки: один хворий, інший — дитина, а я думаю про третього — може, тому це так надзвичайно смішно! Надзвичайно — це точне слово, бо це диво: сміятись стільки й так мало.
Puis est venue Mme Abaza et nous nous sommes tenues à la fenêtre qui qui suit le balcon et de laquelle on aperçoit l’intérieur du balcon de Gans, Gans venait à chaque instant nous regarder Mme Abaza faisait la coquette et riait d’un air mauvais genre. C’est sans doute mon chapeau mais nous avons l’air de les intéresser aujourd’hui, même Schwarz s’est ému et sorti son squelette du hamac qui est suspendu sur son balcon et dans lequel il repose ses os. Je ne parle pas du temps que Mme Abaza était ici, mais le matin. Ils ont des complets gris clair et des chapeaux en paille, pointus aux bords pendants. Et ils ont l’air très propres, mais ce ne sont pas de vrais hommes, l’un est un malade et l’autre un enfant et moi je pense à un troisième peut-être c’est pour cela que c’est si prodigieusement amusant ! Prodigieusement est le mot, car c’est un prodige de rire tant et si peu.
Пані Ґавіні мені відповідає — чарівна й корисна жінка!
Madame Gavini me répond, charmante et utile femme !
Як безглуздо, що я не можу змусити вас розділити мою веселість із приводу Ґансів — ви нічого в цьому не розумієте, я й сама мало розумію, крім того, що мені не хочеться відʼїжджати з Зодена, до якого я звикла, де мені ніщо не докучає і де щодня бачу Ґансів. Я міняю манери, стаю спокійною, дуже тихою, лагідною; хочу їх зачарувати — і вони подумають, що я так жартувала лише з іншими. Вони пішли — і я стаю німкенею, вʼяжу панчохи, панчоху, яка триватиме вічно, бо я не знаю, як робити пʼятку; я ніколи її не зроблю, і панчоха буде довга, довга, довга — та ще й не довга...
Comme c’est bête que je ne puis vous faire partager ma gaieté au sujet des Gans, vous n’y comprenez rien, je n’y comprends pas grand chose sinon que je n’ai pas envie de m’en aller de Soden où je me suis habituée, où je n’éprouve aucune contrariété et où je vois tous les jours les Gans. Je change d’allures, je deviens calme, très tranquille, douce ; je veux les charmer et ils penseront que je n’ai tant blagué qu’avec les autres. Ils sont partis et je deviens allemande, je tricote des bas, un bas qui durera toujours car je ne sais comment faire le talon ; je ne le ferai jamais et le bas sera long, long, long, il ne sera même pas long...
Свята веселість триває. Мені здається, що цей капелюх робить мене несміливою, малям, дитиною.
La sainte gaieté continue. Je m’imagine que ce chapeau me rend timide, bébé, enfant.
Він у стилі Директорії і трохи Ампір — я почуваюся захищеною його козирком і морально, і фізично — і я щаслива...
Il est directoire et un petit peu Empire, je me sens protégée par sa visière au moral comme au physique et je suis heureuse...
Ллє як із відра. Я надзвичайно дотепна. Мила Німеччино!
Il pleut très fort. J’ai infiniment d’esprit. Douce Allemagne !
Що за... а втім, ні: мої прогулянки корисні, я читаю і не марную часу. Мудрі люди! Прославте мене.
Quelle... au fait non, mes promenades sont utiles, je lis et ne perds pas mon temps. Sages ! Glorifiez-moi.
— О! Так, — каже князь Урусов, — славнозвісний Поль де Кассаньяк!
- Oh ! oui, dit le prince Ouroussoff, le fameux Paul de Cassagnac !
А я, мовби ненароком, говорю про нього речі, що його возвеличують, — ніби маю в цьому інтерес! Це абсурдно.
Et moi sans en avoir l’air j’en dis des choses qui le grandissent comme si j’y avais intérêt ! C’est absurde.
Цю тварину нагородять — і він, може, й не знатиме, що завдячує цим мені. Ось що було б мило.
On décorera cet animal et il ne saura peut-être pas qu’il me le doit. C’est ça qui serait gentil.
Примітки
Нім. Gans (вимовляється «Ґанц») означає «гуска». Марі бавиться цим прізвиськом-каламбуром братів Гогенлое; на ньому ж тримається жарт із фотографією гуски («портрет того, кого я кохаю») 7 серпня. ↩
Pochade (фр.) — швидкий живописний ескіз, невимушений і жвавий; тут — карикатурний шарж. ↩