Понеділок, 22 липня 1878

Переписаний лист · Lettre dʼA. Multedo à Marie, reçue le 22 juillet 1878 (copie de Marie) · італійською

⚜

Панно, Благословляю свого листа за те, що він нездоланно викликав ваші поради. Чому я сам не такий нездоланний, як мій лист! Серед ваших порад є такі, які я приймаю. Інші я вважаю жартами. По-перше, я не можу визнати, що ваша гітара прибула в поганому стані. Вона вирушила цілком вилікувана від своєї рани. Як могло статися, що вона розладналася в дорозі? По-друге, я не можу вважати серйозним ваше правило: у вас надто багато здорового глузду, щоб думати, ніби треба битися, ще не будучи ображеним, або навіть тоді, коли незначну образу щедро загладжено. Ваш ідеал — сам Кассаньяк — приймає письмові вибачення. Я ж не завзятий рубака, а лише серйозна людина, яка домагається поваги холоднокровно і без галасу, тож і я можу ними задовольнитися. Якщо вам до вподоби забіяки й шукачі сварок, я ніколи вам не підійду, бо маю звичку завжди чинити чесно за будь-яких обставин свого життя. Я постараюся писати вам без надії на відповідь. Проте вірші, які я надіслав вам позавчора, такі погані, що мені неможливо повірити, ніби ви втримаєтеся від спокуси покепкувати з них і надіслати мені розгромного листа.. Порада тягне за собою пораду Оскільки я завжди плачу щедро, дам вам кілька порад, які, на відміну від ваших, усі будуть добрі. Наполегливо раджу вам закарбувати їх незмивно і втілювати в життя:

Mademoiselle, Je bénis ma lettre d’avoir provoqué irrésistiblement vos conseils. Que ne suis-je aussi irrésistible que ma lettre. Parmi vos conseils, il y en a que j’accepte. Il en est d’autres que je considère comme des plaisanteries. D’abord je ne puis pas admettre que votre guitare soit arrivée en mauvais état. Elle est partie complètement guérie de sa blessure. Comment se fait-il qu’elle se soit détraquée en route ? Ensuite je ne peux pas croire sérieux votre précepte; vous avez trop de bon sens pour penser qu’on doit se battre avant d’avoir été offensé ou même quand l’offense étant insignifiante est largement réparée. Votre idéal Cassagnac lui-même, accepte des réparations écrites. Moi qui ne suis pas un pourfendeur mais seulement un homme sérieux se faisant respecter froidement et sans bruit, je puis m’en contenter aussi. Si vous aimez les spadassins, les chercheurs de querelles je ne ferai jamais votre affaire, car j’ai l’habitude d’agir toujours honnêtement dans toutes les circonstances de ma vie. Je vais tâcher de vous écrire sans espoir de réponse. Cependant les vers que je vous ai envoyés avant-hier sont tellement mauvais qu’il m’est impossible de croire que vous résisterez à l’envie de vous en moquer et de m’adresser une lettre d’éreintement.. Un conseil appelle un conseil Payant toujours généreusement je vais vous en donner plusieurs qui à la différence des vôtres, seront tous bons. Je vous engage vivement à les mettre d’une manière indélébile et à les mettre en pratique:

⚜

I° — Що край, то звичай.¹ Оскільки ви хочете жити у Франції, умійте, хоч би як вам було осоружно, бути схожою на французьких дівчат своїми звичками. Задовольняйтеся тим, що відрізняєтеся від них, перевершуючи їх, як ви це й робите, чарівністю, розумом і красою! Поки ви були у Флоренції, в Ніцці, у містах, менших за Париж, ви могли безкарно чинити на власний розсуд. Там ви задавали моду. У Парижі ніхто не панує цілковито. Хто прагне панувати, той відокремлюється. Зрештою, молодій дівчині не личить вирізнятися з-поміж усіх: дівчина без скромності — це потвора. Задовольняйтеся тим, що ви вродливіша й дотепніша за всіх. Це досить велика перевага. Ви вродлива, вам зовсім не потрібно завжди вбиратися в біле, що в Парижі здається надто кричущим, тобто не надто пристойним. Щоб бути дотепною, вам досить дати співати пташці вашого розуму, не кажучи постійно парадоксів, різкостей, глузувань. Віддавайте перевагу золоту речей природних і правдивих перед мішурою речей вишуканих і перебільшених. Бажаючи жити в Парижі, ви маєте вибір: або ваші завжди білі вбрання, ваші прогулянки в екіпажі зовсім самій, ваша майстерня, ваш череп, яким ви безперестанку граєтеся, хоча цей мрець заслуговує на повагу, кілька літніх жінок у супроводі своїх собак, як дві чи три молоді особи, яких я бачив у вас і які здавалися такими дивними постатями, кілька молодих людей, яких ви відлякуєте своїми глузуваннями, зацукровані скибочки лимона, ваші нескінченні мемуари, бал в Опері, — або ж менш кричущі вбрання, менш оригінальні звички, як-от не виходити самій, трохи більше часу вдома і менше в майстерні, добре французьке товариство, до якого вам так легко увійти й посісти в ньому перше місце. Постарайтеся набути більше скромності на вигляд, більше доброти до відданих вам друзів, як-от я, більше ніжності до тих, хто вас оточує, наприклад до вашої матінки. Я боюся вашого гніву. Зупиняюся. Досить на сьогодні; покажіть мені, що у вас є серце і розум, скажіть мені, що ви бачите, як глибоко я вам відданий і що все, що я сказав, — слушне. Ще один додаток. Чому ви називаєте себе панна де Башкирцева? У Росії «де» не існує. Утім, навіть у Франції воно не свідчить про те, що людина шляхетна. Є люди з цією часткою, які є простолюдинами, і є ті, які її не мають, а проте шляхетні. Якщо в Росії вашому прізвищу передує частка, що означає «де», чому б вам не вживати її без перекладу? Кажуть «князь Горчаков», «князь Шувалов». Наскільки я знаю, не кажуть «князі де Горчаков і де Шувалов». Ось це було б оригінальністю доброго смаку — отак прийняти мою проповідь і скористатися такими добрими порадами! Я такої високої думки про вас, що майже на це розраховую. Утім, ви не можете сумніватися в почуттях, які я до вас плекаю. Складаю їх до ваших ніг як шанобливу данину. А. Мультедо

I° - Paese che vuoi, essi che trovi. Puisque vous voulez vivre en France, sachez, si grande que soit votre répugnance de ressembler aux jeunes filles françaises, par vos habitudes. Contentez-vous de différer d’elles en les surpassant comme vous le faites par le charme, l’esprit et la beauté ! Tant que vous étiez à Florence, à Nice, dans des villes plus petites que Paris vous pouviez impunément paraître agir à votre guise. Vous y faisiez la mode. A Paris personne ne domine absolument. En voulant dominer on se sépare. D’ailleurs il ne convient pas à une jeune fille de trancher sur tout le monde: une jeune fille sans modestie est un monstre. Contentez-vous d’être plus belle et plus spirituelle que personne. C’est un assez grand avantage. Vous êtes belle, vous n’avez nul besoin de vous vêtir toujours de blanc, ce qui à Paris semble trop voyant, c’est-à-dire peu comme il faut. Pour être spirituelle vous n’avez qu’à laisser chanter l’oiseau de votre esprit, sans dire toujours des paradoxes, des duretés, des railleries. Préférez l’or des choses naturelles et vraies au clinquant des choses cherchées et exagérées. Voulant vivre à Paris vous avez le choix entre vos costumes toujours blancs, vos promenades en voiture toute seule, votre atelier, votre tête de mort avec laquelle vous jouez sans cesse bien que ce mort mérite le respect, quelques femmes âgées accompagnées de leurs chiens comme deux ou trois jeunes gens que j’ai vues chez vous et qui paraissaient de si étranges figures, quelques jeunes gens que vous mettez en fuite par vos railleries, des tranches de citron confites, vos interminables mémoires, le bal de l’Opéra ou bien des costumes moins voyants, des habitudes moins originales comme celle de ne pas sortir seule, un peu plus de séjour à la maison et moins de temps passé à l’atelier, la bonne société française dans laquelle il vous est si facile d’entrer et d’occuper la première place. Tâchez d’acquérir plus de modestie d’apparence, plus de bonté pour vos amis dévoués comme moi, plus de tendresse pour ceux qui vous entourent par exemple pour Mme Votre mère. J’ai peur de votre colère. Je m’arrête. Assez pour aujourd’hui, montrez-moi que vous avez du cœur et de l’esprit, dites-moi que vous voyez que je vous suis profondément dévoué et que tout ce que j’ai dit est juste. Encore une rallonge. Pourquoi vous appelez-vous Mlle de Bashkirtzsff ? Le De n’existe pas en Russie. Au reste il n’indique pas, même en France, qu’on soit noble. Il y a des gens, ayant cette particule, qui sont roturiers, d’autres qui ne l’ont pas et qui le sont. Si en Russie votre nom est précédé d’une particule qui signifie De, pourquoi ne la prenez-vous pas sans la traduire ? On dit le prince Gortchakoff, le prince Schouvaloff. On ne dit pas que je sache les princes de Gortchakoff et de Schouvaloff. C’est cela qui serait de l’originalité de bon chic, de prendre ainsi mon sermont de faire profit d’aussi bons conseils ! J’ai une si haute idée de vous que j’y compte presque. Au reste vous ne pouvez pas douter des sentiments qui m’inspirent à votre égard. Je les mets à vos pieds à titre d’hommage respectueux. A. Multedo