❦
Субота, 8 червня 1878.
Я не йду в майстерню — уперше я пропущу урок Робер-Флері.Samedi 8 juin 1878Je ne vais pas à l’atelier, ce sera la première fois que j’aurai manqué Robert-Fleury.
Ось результат клопотань Мультедо.
Voici le résultat des démarches de Multedo.
Переписаний лист · Lettre dʼA. Multedo, Paris, samedi [8 juin 1878]Париж, вулиця дю Колізе, 36, субота [8 червня 1878]. Мадемуазель,Paris 36 rue du Colisée Samedi [8 juin 1878] Mademoiselle,Не вішайтесь. Обговорять без вас. Ось дві відповіді в додатку. Мадам Руер відповіла мені, що її чоловік не бере своїх квитків, і що слід звертатись до пана Ґавіні, до якого в таких випадках звертається й сама панна Руер. Пан Ґавіні — головний розподільник.Ne vous pendez pas. On discutera sans vous Voici deux réponses ci-jointes. Mme Rouher m’a répondu que son mari ne retirait pas ses cartes et de m’adresser à M. Gavini auquel Mlle Rouher s’adrese elle-même en pareil cas. M. Gavini étant le grand distributeur.Я написав йому, але дуже пізно. Якщо в нього є — матиму й я, але в нього, напевно, немає.Je lui ai écrit, mais bien tard. S’il en a, j’en aurai, mais il n’en aura certainement pas.Я навмисно не поставив адреси пана де Вальона. Це непотрібно, коли пишеш своєму депутату. Знайте, що я ніколи не допускав ані помилки, ані недогляду.C’est exprès que je n’avais pas mis l’adresse de M. de Valon. C’est inutile quand on écrit à son député. Apprenez que je n’ai jamais commis aucune erreur ni aucun oubli.Прикро вражений, засмучений, шанобливо падаю до ваших ніг.Désolé, navré, je m prosterne à vos pieds respectueusement.А. Мультедо. Можливо, якби ви послухались і відіслали одразу ж листа для пана де Вальона, у вас були б місця.A. Multedo Peut-être si vous aviez obéi et expédié tout de suite la lettre pour M. de Valon, auriez-vous eu des places.
Переписаний лист · Lettre dʼA. de Valon, Chambre des députés, Versailles, 7 juin 1878ПАЛАТА ДЕПУТАТІВCHAMBRE DES DEPUTESВерсаль, 7 червня [1878]. Дорогий віконте і друже,Versailles 7 juin [1878] Cher Vicomte et ami,Не можу висловити вам, як я шкодую. Я щойно зробив все можливе, щоб знайти для вас квитки... Неможливо. Жодного. Всі мої колеги їх просять, але ні в кого немає.Je ne puis vous dire tout mon regret. Je viens de faire tout mon possible pour vous trouver des cartes... Impossible. Pas une. Tout le monde m’en demande parmi mes collègues; mais aucun n’en a.Мені справді прикро, що я таким чином упустив першу нагоду бути вам приємним.Je suis vraiment peiné de manquer ainsi la première occasion qui s’offrait à moi de vous être agréable.Тисну вам руку.Je vous serre la main.А. де ВальонA. de Valon
Переписаний лист · Lettre du baron Haussmann, Paris, 7 juin 1878Париж, 7 червня 1878Paris le 7 juin 1878Дорогий мій графе,Mon cher ComteЩе вчора було неможливо дістати квитки на завтрашнє засідання, і я нескінченно шкодую, що ви не попередили мене ранішеDès hier il était impossible d’avoir des billets pour la séance de demain et je regrette infiniment que vous ne m’ayez prévenu plus tôtпро своє бажання.de votre désir.Іноді можна провести пана без квитка; але дам — про це не може бути й мови.On peut quelque fois faire entrer sans billet un Monsieur; mais pas des dames il n’y faut pas songer.Відданий вам.Bien à vous.Ж.Е. ОсманG.E. Haussmann
Але пан Туркан, референт у Міністерстві внутрішніх справ і офіцер запасу 11-го артилерійського полку, якого я зустріла у Ґавіні, приходить о пів на одинадцяту і приносить мені квиток, по який їздив до Версалю цього ранку.
Mais M. Turquan rédacteur au Ministère de l’intérieur et officier de réserve du 11 ème régiment d’artillerie que j’ai rencontré chez les Gavini arrive à dix heures et demie et m’apporte un billet qu’il a été chercher à Versailles, ce matin.
Отже, я йду з мамою купувати перуку й окуляри на Фобур Сент-Оноре. Ми виходимо, аж тут нам подають телеграму за підписом Фортюне — це Шоколад їздив до Версалю з Розалі, і обоє дістали місця в народній галереї. Ледве ми купили причандалля для маскараду, я вже сідала в екіпаж, як бачу, хто іде... Кассаньяк! Я вклоняюсь дуже сухо, але замість пройти він зупиняється і підходить говорити з нами, ніби він не останній із нечемних. Видно, що він одружується — такий у нього радісний вигляд; через кілька днів він постане перед судом присяжних за одну газетну статтю, але йому не вперше, він сміється і хоче показати нам документи, тільки вже від одного виду його портфеля кучер і перехожі — самі очі, довелося сховати. Жаль, це перегортання справ на сидінні фіакра справляло гарне враження. Тут проходить якась жінка — наш герой каже, що знав її три роки тому і вдає, що хоче від неї втекти, сідаючи в екіпаж разом із нами. Тоді я кажу йому різні дурниці, глузуючи з кількості його жертв і шкодуючи, що відстань від крамниці Бістервельда до авеню де лʼАльма, 67, така коротка. Я кажу всілякі речі, що могли б бути правдою... але, словом, звучать як глузування.
Je m’en vais donc avec maman acheter une perruque et des lunettes faubourg Saint-Honoré. Nous sortons lorsqu’on nous donne un télégramme signé Fortuné, c’est Chocolat qui a été à Versailles avec Rosalie et tous deux ont eu des places dans la galerie du peuple. A peine avons-nous acheté les ustensiles à déguisements, j’étais déjà remontée en voiture quand je vois venir qui... Cassagnac ! Je fais un salut très sec, et au lieu de passer il s’arrête et vient nous parler comme s’il n’était pas le dernier des impolis. On voit bien qu’il se marie tellement il a l’air gai; dans quelques jours il va passer en cour d’assises pour un article mais le bonhomme est coutumier du fait, il en rit et veut nous montrer les pièces, seulement rien qu’à la vue de sa serviette le cocher et les passants étaient tous yeux, il fallut rengainer. C’est dommage, ce dépouillement de dossiers sur le siège d’un fiacre faisait bien. Voilà que passe une femme, notre homme dit qu’il l’a connue il y a trois ans et fait semblant de vouloir la fuir en montant en voiture avec nous. Alors je lui dis des bêtises me moquant du nombre de ses victimes et regrettant que la distance de la boutique de Bysterweld à l’avenue de l’Alma 67 soit si courte. Je dis toutes sortes de choses qui auraient pu être vraies... mais bref qui ont l’air de moqueries.
Я також не забула сказати, що він здрібнів і вицвів, що його недбалість заслуговує лише на мою зневагу, що мої ніжки більше не його, що я ніколи їх йому не покажу, і що я ненавиджу непотрібних людей.
Je n’ai pas non plus omis de dire qu’il était amoindri et déteint et que sa négligence ne méritait que mon mépris et que mes pieds n’étaient plus à lui et que je ne les lui montrerais jamais et que je détestais les gens inutiles.
«Ваша краса мені ні до чого, оскільки я вас не бачу, сонце благодійне; що ж до вашого тепла — воно зовсім не відчувається. Слава Богу, я обходжусь без вас — у мене пʼять квитків». Все це сміючись, так що [речення не завершено]
« Votre beauté ne me sert à rien puisque je ne vous vois pas soleil bienfaisant; quant à votre chaleur elle ne se fait aucunement sentir. Je me passe de vous Dieu merci, j’ai cinq billets ». T out cela en riant de sorte que [phrase non terminée]
Я ненавиджу, коли люди кажуть вам, що повертаються з села і що поїдуть туди знову, — це брехня і ще й досить образлива.
Je déteste quand les gens vous disent qu’ils reviennent de la campagne et qu’ils vont y retourner, c’est un mensonge et assez injurieux même.
Отже, цей нікчема прощається з нами біля наших дверей, я не снідаю і їду на вокзал із тіткою. Там знову Пополь — він просить дозволу сісти в той самий вагон і привести кількох (їх пʼятеро, і Кассаньяк — шостий) депутатів, зокрема панів де Бувіля, Віне і графа дʼЕспейля, якого визнали недійсно обраним о пʼятій годині вечора.
Voilà donc, ce misérable nous quitte à notre porte, je ne déjeune pas et vais à la gare avec ma tante. Là encore Popaul, il demande à monter dans la même voiture et d’y amener quelques (il y en a cinq et Cassagnac sixième) députés entre autre Messieurs de Bouville, Vinay et le comte d’Espeuilles qui a été invalidé à cinq heures du soir.
навскоси
Я відповідаю на його вітання і читаю свою газету, більше не дбаючи про нього. Я не хочу бути любʼязною з людиною, яка була нечемна. У вагоні я слухала панів, і сама говорила мало.
en travers Je réponds à son salut et lis mon journal sans m’en soucier davantage. Je ne veux pas être aimable avec un homme qui a été Impoli. Et en wagon j’ai écouté les messieurs sans trop parler.
Коли я з Кассаньяком, мені здається, що чоловіки дивляться на мене якось по-особливому, і замість сердитися я розквітаю. Раптом посеред розмови він виймає з кишені цілу купу квитків.
Quand je suis avec Cassagnac, il me semble que les hommes me regardent d’une façon particulière et loin de m’en fâcher je m’épanouis. Tout d’un coup au beau milieu de la conversation il tire de sa poche un tas de billets.
— Я пішов за ними до тата і взяв у нього ось це.
- Je suis allé les prendre chez mon papa et je lui ai pris cela.
Я сказала йому вранці, що в його батька їх вісім. Мені це вчора сказав Ґавіні. Що ж до цього жалюгідного Поля — він стверджує, що я божевільна і що я завжди пишу йому в той самий день, так що він не може нічого мені дістати. Цього разу, слава Богу, я йому не написала і більше ніколи не напишу.
Je lui avais dit ce matin que son père en avait huit. C’est Gavini qui me l’avait dit hier. Quant à ce misérable Paul il prétend que je suis folle et que je lui écris toujours le jour même de sorte qu’il ne peut rien m’avoir. Cette fois Dieu merci je ne lui ai pas écrit et je ne lui écrirai plus jamais.
Тітка бере в нього два квитки до ложі депутатів і дає йому той, що був у нас.
Ma tante lui prend deux billets de la loge des députés et lui donne celui que nous avions.
— Не давайте інших, тітко, нам є кого розмістити — ми візьмемо собі квитки пана де Кассаньяка, а решту роздамо.
- Ne donnez pas les autres ma tante, nous avons du monde à placer, nous prendrons pour nous ceux de M. de Cassagnac et nous donnerons les autres.
Ось звіт про засідання за «Офіційним вісником» [бракує]
Voici le compte rendu de la séance d’après l’Officiel, [manque]
Це було цікаво, і ми мали гарні місця. Щодо Кассаньяка — задоволеного, мабуть, тим, що нині вислизнув, — він здавався безумно веселим. Приблизно в середині пообіддя я пересіла в куток, бо поряд зі мною була гарна жінка, і я не знала напевно, на кого дивляться.
C’était amusant et nous étions bien placées. Quant à Cassagnac content sans doute de l’échapper aujourd’hui il paraissait d’une gaieté folle. Vers le milieu de l’après-midi je me suis mise dans un coin parce qu’il y avait près de moi une jolie femme et je ne savais au juste qui on regardait.
На мене у моєму куточку також дивились.
On m’a regardée dans mon coin moi aussi.
Мені взагалі не варто було розмовляти з цим псом, а не людиною, але я вирішила з нього насміхатись, і насміхалась весь час — правда, він уміє відповідати. Тітка в захваті й роздратована. Вона не терпить, щоб він дивився на іншу жінку, крім мене. Бідна тітка.
J’aurais dû ne pas même parler à ce chien d’homme mais j’ai préféré m’en moquer et je m’en suis moquée tout le temps, il est vrai qu’il sait répondre. Ma tante est ravie et vexée. Elle ne souffre pas qu’il regarde une autre femme que moi. Pauvre tante.
Щодо мене — я повернулась стомленою й бонапартисткою, хоч і суперечила [Кассаньяку]. Кассаньяк цілий день був моєю втіхою, і я думала, дивлячись на нього: хіба можна не бути бонапартисткою! Це було у Версалі. У Парижі — інша справа.
Quant à moi je suis rentrée fatiguée et bonapartiste quoique m’opposant à [Cassagnac]. Cassagnac a fait mes délices toute la journée et je pensais en le regardant : peut-on ne pas être bonapartiste ! C’était à Versailles. C’est autre chose à Paris.
Якщо він ніколи не приходить — значить, я його не цікавлю, хоч і розважаю, коли він мене бачить; а якщо я його не цікавлю — то що ж, чорт забирай, мені з ним робити?..
S’il ne vient jamais c’est que je ne l’intéresse pas, tout en l’amusant quand il me voit, et si je ne l’intéresse pas que diable voulez-vous que j’en fasse ?..
Не знаю, чи добре я зробила, що сказала... він казав нашим депутатам, що ці дами, що з розумної країни, мабуть, вважають дуже кумедним те, як у Франції все відбувається, — тоді я сказала: аж ніяк, ця система вічного провітрювання мені досить до душі. Насправді нічого надзвичайного.
Je ne sais si j’ai bien fait de dire... il disait à nos députés que ces dames qui sont d’un pays raisonnable doivent trouver bien drôle la façon dont les choses se passent en France, alors j’ai dit: mais non, ce système de ventilation perpétuelle me plaît assez. Ça n’est rien d’extraordinaire au fait.
Як сумно, що ми не виходимо в світ у Парижі... Одне лише це мало б вплив на людину, що так на мене схожа. До жовтня (бо тепер канікули) треба домогтися доступу до Палати, в дипломатичну ложу.
Que c’est donc triste que nous n’allions pas dans le monde à Paris... Cela seul aurait une influence sur l’homme qui me ressemble tant. Il faut arriver pour le mois d’octobre (puisque voici les vacances) à aller à la Chambre dans la loge diplomatique.
Якби ця принцеса Трубецька повернулась, я могла б познайомитись із нею через Бойдів... Ах! Як все це дратує. Все одно цей перший успіх дає мені впевненість у собі — адже врешті-решт саме завдяки мені я була у Версалі. Як все це дратує! Як же все це дратує... так, знаю, через Кассаньяка, але все це могло б залагодитись, якби він не одружувався. Але якщо він одружується — все це стає марним, мені нема з ним чого робити, що прикро — я займалася б своїм малярством.
Si cette princesse Troubetzkoy revenait je pourrais la connaître par les Boyd... Ah ! que tout cela est énervant. C’est égal ce premier succès me donne confiance en moi, car enfin c’est grâce à moi que j’ai été à Versailles. Que tout cela est énervant ! Que tout cela est donc énervant... oui je sais à cause de Cassagnac, mais tout cela pourrait s’arranger s’il ne se mariait pas. Mais s’il se mariait tout cela devient inutile, je n’ai rien à faire avec lui, ce qui est vexant je ferais ma peinture.
Ви памʼятаєте, що два роки тому я мала стати мадам Рекамʼє1 — ну от, саме через це я хотіла б піднестись. Якби я познайомилась із ним цієї зими, мене б ніщо не турбувало, не було б цих, так би мовити... попередніх зобовʼязань.
Vous vous souvenez que je devais être une Mme Récamier il y a deux ans, eh bien c’est à cause de cela que je voudrais me relever. Si j’avais fait sa connaissance cet hiver je ne m’inquiéterais de rien, il n’y aurait pas ces espèces... d’obligations antérieures.
Ця поїздка була цікавою — слухаючи їх, я заздалегідь приблизно знала ефекти й перебивання; а Кассаньяк розповідав їм свої ідеї і потім: «Слухайте, не беріть у мене цього — було б нечесно».
Ce voyage était curieux, en les écoutant je savais à peu près d’avance les effets et les interruptions, et Cassagnac qui leur racontait ses idées et puis : dites-donc ne me le prenez pas, ce ne serait pas honnête.
Ці чоловіки неймовірно розважаються. Грати у Францію, в закони, в уряди — сапрісті! це не яка-небудь дрібна дурниця.
Ces hommes s’amusent prodigieusement. Jouer à la France, aux lois, aux gouvernements, sapristi ! ce n’est pas une vile bêtise.
Я відчуваю потребу викласти вам нинішнє становище й огляд моїх планів або намірів, щоб більше не повертатись до цього... Я нічого не знаю. Ні, треба.
Je sens le besoin de vous exposer la situation actuelle et un aperçu de mes projets ou intentions pour n’avoir plus à y revenir... Je ne sais rien. Si, il faut.
Насамперед і попри все — живопис, потім:
Il y a avant tout et malgré tout la peinture, puis :
є Поль де Кассаньяк — знаменита людина, яка мала залучити мене до політики, чого він зовсім не зробив, почасти тому, що ми нікого не знаємо і не маємо належного становища. Крім того, цей хлопець мене дуже бавить і міг би стати (я в це іноді вірю) чимось серйозним. Але завдяки різним обставинам він залишився другом, і ось тут починається біда; я задовольнялась дружбою — і ось немає навіть цього. Ця вища істота, така сповнена вад і можливо, пороків для простолюддя, ця істота, що так схожа на мене, не знаходить нічого, що привʼязувало б її до мене, і до того ж знаходить іншу жінку, на якій хоче одружитись! Не забудьмо зауважити вам, що в усьому цьому немає нічого з минулого. Не стану ж я вилазити на табурет, щоб кричати до зірок, що все моє життя буде присвячене помсті. Помста за все прийде у свій час.
il y a Paul de Cassagnac qui est un homme célèbre et qui devait me faire faire de la politique, ce qu’il n’a pas du tout fait et cela en partie parce que nous ne connaissons personne, ne sommes pas en situation. Outre cela ce garçon m’amuse beaucoup et aurait pu devenir (je le crois par moments) quelque chose de sérieux. Mais grâce à diverses circonstances il est resté un ami et c’est là que commence l’ennui; je me contentais de l’amitié et voilà qu’il n’y a même pas cela. Cet être supérieur et si rempli de défauts et peut-être de vices pour le vulgaire, cet être qui est si pareil à moi, ne trouve rien qui l’attache à moi et outre cela trouve une autre femme qu’il veut épouser ! N’oublions pas de vous faire remarquer qu’il n’y a rien dans tout cela du passé. Que je ne monte pas sur un tabouret pour crier aux étoiles que toute ma vie va être employée à prendre ma revanche. La revanche de toute chose viendra en son temps.
навскоси
Важливо намагатися, щоб приводів для помсти було якомога менше. Ось суть. Ось головна справа. Ось порятунок мого самолюбства.
{En travers : L’important s’est de tâcher qu’il y ait aussi peu de revanches à prendre que possible. Voilà l’essentiel. Voilà la grande affaire. Voilà le salut de mon amour-propre.]
Я стала страшенно розважливою і розраховую (?) лише на себе. Я більше не шукаю химерних речей, бо вони приходять самі, якщо приходять; те, що можна влаштувати, — це досить прості речі, і саме цього я домагатимусь — не криючись і не соромлячись. Я потраплю на дипломатичну трибуну — запевняю вас, — крім того, буду намагатись завести собі салон... і приведу туди навіть людей із нашого посольства, тихенько. Коли розраховуєш лише на себе, часто можна бути впевненою у своїй справі.
Je suis devenue effroyablement sage et ne compte (?) plus que sur moi. Je ne cherche plus de choses chimériques parce qu’elles viennent toutes seules si elles viennent, ce qu’on peut amener ce sont des choses assez simples et c’est à cela que je tâcherai sans m’en cacher ni en être honteuse. J’irai à la tribune diplomatique, je vous l’affirme, en outre je tâcherai de me faire un salon... et j’y amènerai même des gens de notre ambassade, tout doucement. Quand on ne compte que sur soi on peut être souvent sûr de son fait.
Кассаньяк почувається винним, але не почуває бажання спокутувати свої злочини. Ось що мене дуже ображає. Можна сказати, що досі в моєму житті накопичувались лише речі, за які мені треба помщатись... це правда, аж до цієї зими. Отже, залишається лише погасити старі борги, не роблячи нових — це буде можливо. Наразі ми говоримо про Кассаньяка, який мені цікавий; інші — то все давно минуле, до якого мені байдуже, — отже, ось! Якщо Кассаньяк одружиться — буде дуже шкода, і амінь. Щодо самолюбства — були лише смутні фантазії, Музе і мої, але я потайки відкрито завжди казала цій жінці, що то все нісенітниця... Жюдік вчора на ярмарку співала куплети, що закінчуються словами: «це дурість, дурість, але... як це добре!» — воно крутиться в мене в голові. Повернімось: якщо він не одружиться — немає ні помст, ні відплат, ні жодного з тих слів, якими я зловживала і які мені гидкі. Буде просто моя кампанія, щоб усіма засобами залучити його до моєї дружби. Ось, гадаю, майже весь план мого тимчасового існування. Я нічого не приховала, мені не доведеться нічого вам пояснювати; це підсумок усього — запамʼятайте і залиште мене в спокої. Якщо я говоритиму вам про Кассаньяка, побачивши його, сприймайте це просто, не чіпляйтеся до мене — я занадто горда, щоб гнатись за тими, хто не женеться за мною. Я завжди переслідувала тих, кому було байдуже до мене, кидаючи тих, хто мене любив; і, забуваючи, що є ті, хто мене любить, думала лише про інших і почувалась нещасною, не знаючи системи компенсації. Тепер інакше, і ця зміна природна — вона прийшла поступово й обґрунтована. Ось чому я прошу вас вірити, що це не уявна й раптова зміна [НИЗ СТОРІНКИ ПОРОЖНІЙ]
Cassagnac se sent coupable mais ne se sent pas le désir de réparer ses crimes. Voilà ce qui m’offense beaucoup. On pourrait dire que jusqu’à présent il ne s’est accumulé dans ma vie que des choses dont je doive prendre des revanches... c’est vrai, jusqu’à cet hiver. Il n’y a donc qu’à purger les anciennes dettes, n’en faisant pas de nouvelles ce sera possible. Pour le moment nous parlons de Cassagnac qui m’intéresse, les autres c’est du tout à fait passé dont je me fiche, donc voilà ! Si Cassagnac se marie ce sera bien dommage et amen. Quant à l’amour-propre, il n’y a eu que de vagues fantaisies, de Mouzay et de moi mais moi en secret ostensiblement, j’ai toujours dit à cette femme que c’étaient des bêtises... Judic a chanté hier à la kermesse une chansonnette ou les couplets finissent par ces mots: c’est bête, c’est bête, mais... c’est bien bon ! Ça me tourne dans la tête. Reprenons, s’il ne se marie pas il n’y a ni revanches, ni vengeances ni rien de tout ces mots dont j’ai abusé et qui me dégoûtent. Il y aura simplement ma campagne pour l’amener par tous les moyens à mon amitié. Voilà je crois à peu près tout le plan de mon existence provisoire Je n’ai rien caché, je n’aurai rien à vous expliquer; c’est le résumé de tout, souvenez-vous en et laissez-moi en paix. Si je vous parle de Cassagnac après l’avoir vu, prenez-le simplement, ne me cherchez pas chicane, je suis trop fière pour courir après ceux qui ne courent pas après moi. J’ai toujours poursuivi ceux qui ne se fichaient pas de moi pour abandonner ceux qui m’aimaient, et oubliant qu’il y en avait qui m’aimaient je ne pensais qu’aux autres, et me trouvais misérable n’ayant pas connaissance du système de compensation. A présent c’est différent et ce changement est naturel étant venu graduellement et étant motivé. Voilà pourquoi je vous prie de croire que ce n’est pas un changement imaginaire et subit [BAS DE PAGE BLANC]
Отже, мені прикро, що не можу показати Кассаньяку, що ми дуже вишукані. Інакше я б задовольнилась своєю роботою, але це ускладнення робить наше становище особливо неприємним. Кассаньяк не змінився — він завжди ставився до нас однаково; здається ж він мені менш любʼязним тому, що все це не наростає, а за такої повільності — відверто кажучи, ця дружба мала б розвиватись хоча б crescendo.
Donc je suis fâchée de ne pouvoir montrer à Cassagnac que nous sommes très chic. Autrement je me contenterais de mon travail, mais cette complication rend notre position particulièrement désagréable. Cassagnac n’a pas changé, il a toujours été le même pour nous; ce qui me fait penser qu’il est moins aimable c’est que ça ne va pas en augmentant et avec cette lenteur, franchement cette amitié devrait au moins aller crescendo.
І що більше він відступається, як казала королева Наварри,2 що більше він відступається від мене, то приємніше було б показатись... дуже вишуканою в усіх відношеннях — не для того, щоб викликати пристрасть... дурниця! але заради одного... цілком природного й зрозумілого почуття, що не має нічого спільного з коханням.
Et plus il s’estrange, comme disait la reine de Navarre, plus il s’estrange de moi, plus il serait agréable de me montrer... très chic sous tous les rapports, non pour amener une passion... bêtise ! mais pour un... sentiment bien naturel et compréhensible qui n’a rien à faire avec l’amour.
Ось приблизно весь план тимчасового існування. Але досить — ви знаєте достатньо. Амінь.
Voici à peu près tout le plan d’une existence provisoire. Mais assez, vous en savez assez. Amen.
У Кассаньяка є спина й ноги! мій Імператоре, це непристойно для героя-коханця... сидячи поруч одне з одним у вагоні, ми були в тісноті, було жарко... це дурість... але як же добре. О! Фі.
Cassagnac a un dos et des jambes ! mon Empereur, ce n’est pas convenable pour un jeune premier... assis l’un à côté de l’autre en wagon nous étions à l’étroit, il faisait chaud... c’est bête... mais c’est bien bon. Oh ! fi.
Але цей пан Туркан — яка любʼязність! Справді, це дивовижно.
Mais ce M. Turquan, quelle amabilité ! Vraiment c’est prodigieux.
Примітки
Мадам Рекамʼє (Жюлі Рекамʼє, 1777–1849) — французька красуня й господиня прославленого паризького салону, знаменитого своїм інтелектуальним колом. ↩
«Як казала королева Наварри» — Маргарита Наваррська (1492–1549), французька письменниця й покровителька мистецтв, автор «Гептамерона»; Марі цитує її архаїчну французьку: «sʼestrange» (= «sʼéloigne», дистанціюється). ↩