❦
Понеділок, 3 червня 1878.
Ніч без сну, праця з восьмої ранку і біганина з другої до сьомої вечора... то в Салоні, то в пошуках особняків. І до всього цього комунари (вони прибувають щомісяця). І це прокляте здоровʼя ні до чого не придатне! Ця енергія марнується без жодного пуття. Я працюю... О! Велика справа — сім-вісім нікчемних годин на день, що діють на мене не більше, ніж сім-вісім хвилин.Lundi 3 juin 1878 Une nuit sans sommeil, le travail depuis huit heures et des courses de deux à sept heures du soir... tantôt au Salon, tantôt à la recherche d’hôtels. Et avec tout cela les communards (ils arrivent tous les mois). Et cette diablesse de santé ne sert à rien ! Cette énergie s’use à n’être utile à rien. Je travaille... Oh ! la belle affaire, sept à huit misérables heures par jour qui ne me font pas plus d’effet que sept à huit minutes.
Ми відвідали гарну майстерню, я тремтіла від задоволення, ходячи по ній; бо вже один лиш вигляд великої добре освітленої майстерні змушує повірити, що ти творитимеш там прекрасні речі.
Nous avons visité un bel atelier, j’en frémissais d’aise en le parcourant; c’est que la vue seule d’un grand atelier bien éclairé vous fait croire qu’on va faire de belles choses.
Проте якби все склалося інакше — яке б було чарівне існування! Ми бачили архітектора, що будує розкішні особняки, маленькі палаци за невеликі гроші.
Pourtant si toutes les choses avaient tourné autrement quelle existence charmante ! Nous avons vu un architecte qui confectionne des hôtels ravissants, des petits palais pour peu d’argent.
Так, за 100 000 франків можна мати не будинок, а цяцечку на вулиці Фортюні, поблизу парку Монсо. Отже, за 250 000 франків можна мати цілком пристойний особняк, ще 100 000 — на його оздоблення. Це в межах наших можливостей: якщо продати віллу, у нас залишилося б ще тисяч пʼятдесят. Якраз щоб покрити перші витрати та дати кілька свят.
Ainsi pour 100.00 francs on a un bijou de maison rue (Fortuny), près du parc Monceau. Donc pour 250.000 francs on aurait un hôtel tout à fait convenable, 100.000 francs pour l’orner. C’est dans nos moyens, en vendant la villa il nous resterait encore une cinquantaine de mille francs. Juste de quoi subvenir aux premières installations et donner quelques fêtes.
Далі ренти вистачало б, щоб підтримувати все це. З одного боку — моє мистецтво, яке не простоювало б, з іншого — інші заняття. Все разом при 70–80 000 франків ренти. Я задовольнилась би таким життям... стоп! З ким? Невже ви думаєте, що така посередність усміхнулась би мені, якби я не передбачала спілки, що дала б їй все, що можуть дати мільйони: невиразну славу, рух, розумний і елегантний центр? У Парижі є два жалюгідних субʼєкти, здатних виконати ці умови.
Après les rentes suffiraient pour maintenir tout cela. D’un côté mon art qui ne chômerait pas, de l’autre d’autres occupations. Le tout avec 70 à 80.000 francs de rente. Je me contenterais de cette vie-là.... arrêtez ! Avec qui ? Pensez-vous que cette médiocrité me sourirait si je ne sous-entendais une association qui lui donnerait tout ce que les millions peuvent donner, vague célébrité, agitation, centre intelligent et élégant. Il y a deux misérables à Paris capables de remplir ces conditions.
Ви їх знаєте: з одним із них, можливо, було б щось на кшталт царювання в майбутньому; з іншим довелось би задовольнитися місцем у самому низу трону... ризиковане, проблематичне — але навіть якби цього не сталось, завжди залишалось би існування на виду, неспокійне й цікаве, не кажучи вже про одну маленьку річ, яка дуже важлива... особисте щастя.
Vous les connaissez, avec l’un deux il y aurait peut-être comme une royauté dans le futur, avec l’autre on se bornerait à s’asseoir tout en bas d’un trône... chanceux, problématique-mais si cela même n’arrivait pas il y aurait toujours eu une existence en vue, agitée et amusante sans compter une petite chose qui est beaucoup... le bonheur intime.
З Ґамбеттою мали б понад 80 000 франків ренти. Він сам має стільки ж, і я припускаю, що, одружившись, він пустив би в хід все, що вкрав, і записав би ці гроші на рахунок посагу.
Avec Gambetta on aurait plus de 80.000 francs de rente. A lui seul il en a autant et puis je suppose qu’en se mariant il userait de tout ce qu’il a volé et mettrait cet argent sur le compte de la dot.
З Ґамбеттою — о! — безліч речей; навіть і того, іншого. Я збиралась сказати: але Ґамбетта некрасивий, — але оскільки я стаю аморальною, цей аргумент втрачає силу... Тоді як з тим іншим не було б інших, бо той інший і був би ним у ситуації Ґамбетти. Ось якими жартами я займаюсь замість того, щоб іти спати — десята година, а мені це потрібно.
Avec Gambetta oh ! un tas de choses; même l’autre. J’allais dire : mais Gambetta est laid, mais puisque je deviens immorale cet argument n’a plus de valeur... Tandis qu’avec l’autre il n’y aurait pas eu d’autres puisque l’autre serait lui dans le cas Gambetta. Voilà à quelles blagues je m’occupe au lieu d’aller dormir, il est dix heures et j’en ai besoin.
Завтра я серйозно скажу вам свою справжню думку, свою таємну думку, що не створена ні речами, ні людьми. Скажу навіть цього вечора. Кассаньяк або хтось інший може на словах зробити мене бонапартисткою або ще чимось, але серцем, душею, розумом я — республіканка.
Demain je vous dirai sérieusement ma vraie opinion, mon opinion intime qui n’est créée ni par les choses ni par les hommes. Je le dirai même ce soir. Cassagnac ou un autre peut me rendre bonapartiste ou autre chose sur parole, mais dans mon cœur, mon âme, mon esprit je suis républicaine.
Збереження титулів; рівність перед законом; будь-яка інша рівність неможлива. Повага до старовинних родин, пошана іноземним принцам. Захист мистецтв; розкіш і елегантність.
Maintien des titres; égalité devant la loi; tout autre égalité est impossible. Respect aux anciennes familles, honneurs aux princes étrangers. Protection aux arts; luxe et élégance.
Ці династії, ці міністри, що укорінюються і гниють на місці, заражають країну, ці придворні заступництва... Ось нещастя, ось руїна. Тоді як вождь, якого постійно оновлюють і змінюють, міністерства, які часто вимітають, чиновники, яких провітрюють, — оце інша річ, ось що робить країну свіжою, рожевою і здоровою, і отже, здатною на все, якщо в неї є розум, а французам його не бракуватиме.
Ces dynasties, ces ministres qui prennent racine et qui pourrissent sur place infestent le pays, ces protections de cour... Voilà le malheur, voilà la ruine. Tandis qu’un chef constamment renouvelé, changé, les ministères souvent balayés, les fonctionnaires aérés, à la bonne heure voilà qui rend un pays blanc et rose et bien portant et par conséquent capable de tout s’il a l’intelligence et cette chose-là ne manquera pas aux Français.
Республіці закидають кров, бруд і тисячу інших прекрасних речей. Та чорт забирай, подивіться на початки всього, особливо коли половина псує, заважає, бореться. Кілька спроб зазнали невдачі — були наполеонівські спогади, була Свята Єлена. А що є зараз... Безплідний пан де Шамбор, а після нього Орлеани... Орлеани мене не тішать — не люблять речей принижених, байстрючих. Що стосується Наполеона III — він назавжди занапастив свій рід. Нинішня Республіка — справжня; довго очікувана, остаточна, небесне благословення, яке нарешті прийшло. Яка різниця, що є кілька вільнодумців, які існують при будь-якому режимі, яка різниця, що є перебільшення, до яких вдаються, щоб прийти до справжньої міри. Приймають будь-кого, але хіба країна — це салон? Нехай партійні люди самі вибирають своїх гостей, але Республіка — не партія, це вся країна, і що більше людей прийде до неї, то ширше вона розкриє обійми, і коли всі прийдуть, не буде ні вигнанців, ні покинутих, ні обраних — не буде більше партій. Буде Франція, і тоді винних каратимуть, але не відкидатимуть — як це взагалі можливо?
On reproche le sang, la boue et mille autres belles choses à la République. Que diable, regardez les commencements de tout, surtout quand la moitié gâte, empêche, lutte. Plusieurs essais ont échoué, il y avait des souvenirs napoléoniens, il y avait Sainte-Hélène. Qu’y a-t-il à présent... Le stérile M. de Chambord, après lui les d’Orléans... les d’Orléans ne m’amusent pas, on n’aime pas les choses avilies, bâtardes. Quant à Napoléon III, il a à tout jamais perdu sa race. La République de maintenant est la vraie; la longtemps attendue, la définitive, bénédiction du ciel enfin venue. Qu’importent quelques libres-penseurs qui existent dans tous les régimes, qu’importent les exagérations que l’on emploie pour arriver à la vraie mesure. On reçoit bien n’importe qui, mais le pays est-il un salon ? Que les gens de partis choisissent leurs invités, mais la République n’est pas un parti, c’est le pays tout entier et plus on viendra à elle, plus elle ouvrira ses bras et quand tout le monde sera venu il n’y aura ni proscrits, ni délaissés, ni choisis, il n’y aura plus de partis. Il y aura la France, et alors ceux qui seront fautifs seront punis mais non point reniés, comment le pourrait-on ?
Хіба злочинець заплямовує всю країну; хіба погана людина руйнує місто? Від неї відсторонюються, її карають, але не [речення не ЗАВЕРШЕНО]
Un criminel tache-t-il tout le pays; un vilain homme abime t-il une ville ? On s’en écarte, on le punit, mais on ne [phrase non TERMINEE]
Наразі в Республіки надто багато справ, щоб дбати про окремих осіб — вона зайнята тим, що збирає всіх докупи, і потім якщо хтось злодій — йому призначать покарання, але не скажуть йому, щоб ішов до чорта або став бонапартистом.
Pour le moment la République a trop à faire pour s’occuper des particuliers, elle s’occupe à réunir tout le monde et après si c’est un voleur on lui infligera sa peine mais sans pour cela lui dire qu’il s’en aille au diable ou se fasse bonapartiste.
Що це за партійні ідеї — їх взагалі не повинно бути.
Quelles sont ces idées de partis, il n’en doit pas avoir.
Республікам ставлять у злочин те, що в їхніх лавах є нікчеми, — але яка нація їх не має? Республіка — не салон, не кліка. Якби вся Франція стала легітимістами або імперіалістами — хіба всі вони були б чисті, всі без плям?
On fait un crime aux républiques d’avoir des misérables dans leurs rangs et quelle est la nation qui n’en a pas. La République n’est pas un salon, une coterie. Si la France entière devenait légitimiste ou impérialiste, seraient-ils donc tous purs, tous sans taches ?
На добраніч, я верзу нісенітниці, бо страшенно поспішаю.
Bonsoir, je radote parce que je me dépêche en diable.