❦
Понеділок, 6 травня 1878.
Я працювала цілий день — чого вже три тижні не робила регулярно. Ви знаєте, я купаюся стільки разів на день, скільки можу, і сьогодні ввечері я щойно освіжилася й одягла щось довге, біле, обтисле (без корсета, що надає багато грації й певної драматичності), як прийшов Блан, і після кількох хвилин розмови він нам розповів, що «Поль йому нічого не говорив, але він переконаний, що той збирається одружитися, бо щоразу, коли заходить мова про це, у нього невдоволений вигляд, а походження родини Акар не таке бездоганне, як хотілося б...»Lundi 6 mai 1878J’ai travaillé toute la journée ce que je ne faisais plus très régulièrement depuis trois semaines. Vous savez je me baigne autant de fois par jour que possible et ce soir je venais justement de me rafraîchir et de mettre quelque chose de long, de blanc, de collant, (sans corset ce qui donne beaucoup de grâce et un certain côté dramatique), lorsqu’est arrivé Blanc et au bout de quelques minutes de conversation il nous dit que « Paul ne lui a rien dit mais qu’il est convaincu qu’il va se marier parce que chaque fois qu’on lui en parle il a l’air ennuyé et que l’origine de la famille Acard n’est pas aussi nette qu’on l’aurait désiré... »
Цей нещасний капітан фрегата знову завдав мені болю; якби не вівторкові дурощі, я б не була такою сердитою... ну що ж! Вітаю його майбутню дружину! Або він свиня, або він її не любить.
Ce misérable capitaine de frégate m’a de nouveau fait de la peine; s’il n’y avait pas eu les folies de mardi je ne serais pas si fâchée... eh bien ! Je félicite sa future ! Ou bien c’est un cochon ou bien il ne l’aime pas.
Дівчина, що поводиться так шалено, — ой так, шалено, — не повинна сподіватися, що з нею будуть надто рахуватися. Я впевнена, що та вдає святенницю тим більше, що знає, з яким старим розпусником має справу, а той дурень лише радий торкнутися кінчиків її пальців або... жах! поцілувати їй руку.
Une jeune fille qui se conduit aussi follement, oh oui follement, ne doit pas s’attendre à ce qu’on fasse grand cas d’elle. Je suis sûre que l’autre fait d’autant plus la sainte qu’elle sait à quel vieux dévergondé elle a affaire, et l’imbécile est trop heureux de toucher le bout de ses doigts ou de lui... horreur ! baiser la main.
Коли запалюють свічки, я закриваюсь якимось індійським мусліном або чортзна-яким єгипетським полотном — матовим і гнучким; мені майже неможливо тримати обличчя й голову відкритими, коли мене спіткає прикрість, через яку я не смію журитися, але яка робить мене зовсім холодною, млявою... штовхни мене — і я впаду, як покривало, яким вкрита, — беззвучно й без опору.
Lorsqu’on allume les bougies, je me voile avec je ne sais quelle mousseline indienne ou diable sait quel tissu égyptien, mat et souple, il m’est presque impossible d’avoir la figure et la tête découvertes quand il m’arrive un ennui pour lequel je n’ose pas me chagriner mais qui me rend toute froide, molle... on me pousserait que je tomberais comme le voile dont je suis couverte, sans bruit et sans résistance.
Ну хіба не сказ — бачити, як цей Блан грає в пікет з моєю матусею!! Чи хочу я його бачити, цього Блана! Чи хочу я чути, що мистецтво підносить мене вище смертних і їхніх страждань! Так, підносить. Я цілковито порвала зі своїм минулим, ніколи більше про нього не говоритиму — воно мені ні до чого. Кожне слово, яке я кажу тепер, має важити. Не те щоб я говорила як Боссюе,1 але в моїх висловах, коли я говорю серйозно, більше немає нічого перебільшеного.
Si ce n’est pas enrageant de voir ce Blanc jouer au piquet avec Madame ma mère ! ! Ai-je envie de le voir Blanc ! Ai-je envie d’entendre que je suis, par l’art élevée au-dessus des mortels et de leurs misères ! Oui, je le suis. J’ai absolument rompu avec mon passé, je n’en parlerai plus jamais je n’ai qu’en faire. Chaque mot que je dis à présent doit porter. Ce n’est pas que je vous parle comme Bossuet mais mes expressions quand j’ai parlé sérieusement n’ont plus rien d’exagéré.
Пані Бодуен — ви знаєте, мати Жанни — прийшла сьогодні ввечері, вона їде завтра. Весь вечір я говорила про своє одруження з Ґамбеттою,2 і під кінець я почала вірити, що це можливо — а чому б і ні? Якби він захотів, я б одразу погодилась. Я написала йому того ж вечора анонімний лист — досить розважливий, щоб він звернув на нього увагу. Це було б чудово, приголомшливо й блискуче.
Mme Baudouin vous savez la mère de Jeanne est venue ce soir, elle part demain. J’ai parlé toute la soirée de mon mariage avec Gambetta, et vers la fin j’ai commencé à croire que c’est une chose possible et pourquoi pas ? S’il voulait je consentirais de suite. Je lui ai écrit ce soir même une lettre anonyme assez raisonnable pour qu’il y fasse attention. Ce serait superbe, éblouissant et splendide.
навскоси
Я забула ініціали, які вказала. Неможливо дізнатись, чи є відповідь.
en travers J’ai oublié les initiales que j’ai données. Impossible de savoir s’il y a une réponse.
Який розголос, мій Імператоре! Потім я стала б президентом Республіки.
Quel retentissement, mon Empereur ! Je deviendrais ensuite présidente de la République
Блан вважає, що це дурниця. Та й справді, навіщо?..
Blanc trouve que c’est idiot. Aussi pourquoi ?...
Батько пані Дубельт помер. Ця дама, після всіх відомих вам приязних стосунків, позичила у мами діамантову брошку і так її й не повернула, а сама ніколи не зʼявлялася; раніше часто надсилала коротенькі записки із запрошеннями й обіцянками.
Le père de Mme Doubelt est mort. Cette dame après les amitiés que vous savez avait emprunté une broche de diamants à maman qu’elle n’a jamais rendue ne se montrant jamais elle-même; avant écrivant souvent des petits mots d’invitation et de promesse.
навскоси
Вона принесла прикрасу через три місяці.
en travers Elle a apporté le bijou au bout de trois mois
Облишмо, це нецікаво. Отже, я перебираю в памʼяті всі прекрасні речі, написані під час сеансу позування зі Шеппі. Справді, яка шкода і яка прикрість!.. На мить я думала, що це завдасть мені більше болю, ніж можна уявити, але після години тих нещадних міркувань, яких я набула, переживаючи прикрощі у своєму минулому житті, моя прикрість, зведена до найпростішого виразу, — це щось розпливчасте, у що я зовсім не хочу вірити, що глибоко набридає мені й що я вважаю цілком огидним.
Passons, ce n’est pas intéressant. Donc voilà, je repense [à] toutes les belles choses écrites pendant la pose avec Schaeppi. En effet, quel dommage et quel ennui !.. Un instant j’ai cru que cela me ferait plus de peine que l’on ne peut penser mais au bout d’une heure de ces raisonnements impitoyables que j’ai gagné à force de pratiquer les contrariétés dans mon existence antérieure, mon ennui réduit à sa plus simple expression est une chose confuse à laquelle je n’ai pas la moindre envie de croire qui m’embête profondément et que je trouve tout à fait atroce.
Пані Дубельт щойно пішла, перша година ночі. Завдяки всім цим жартам я врятувалася від марного смутку, що міг тривати годинами і який цього вечора й на найближчі дні значно вщух. А втім, ось що: я мужньо змирюся з цим, хоч і дуже, дуже важко... але нічого не вдієш... підкоритися подіям... Знаєте, це зовсім не приємно! Досить манірності. Ось, я мирюся з цим... а якщо це неправда? Якби це було неправдою — я б була в захваті! Але, на жаль, сумні речі завжди правдиві...
Madame Doubelt sort d’ici, il est une heure. Avec toutes ces blagues je me suis sauvée d’une tristesse inutile qui aurait duré des heures et qui est bien atténuée pour ce soir et pour les jours suivants. D’ailleurs tenez, je vais en prendre bravement mon parti, quoique ce soit bien, bien dur... mais il n’y a rien à y faire... se soumettre aux évènements... Savez-vous que ce n’est guère agréable ! Assez de mignonneries. Voilà, j’en prends mon parti... et si ce n’était pas vrai ? Si ce n’était pas vrai je serais enchantée ! Mais hélas les choses tristes sont toujours vraies...
Проте я ж молила про це днями; щоправда, Він мені нічого не обіцяв — та й як Господь Бог може обіцяти?
Pourtant je l’ai bien demandé l’autre jour, il est vrai qu’il ne m’a rien promis, comment voulez-vous que le Bon Dieu promette.
Якби я була жінкою розумною, тонкою, вправною в інтригах, корисною — мені б знайшли застосування, але я лише забавна! !
Si j’étais une femme intelligente, fine, intriguante, utile, on m’emploierait, mais je ne suis qu’amusante ! !
Ну що ж, ці прекрасні напади люті минуться.
Allons, ces belles rages passeront.
Примітки
Жак-Бенінь Боссюе (1627–1704) — видатний французький єпископ і оратор, відомий пишномовними надгробними промовами. ↩
Леон Ґамбетта (1838–1882) — видатний французький республіканський політик, один із засновників Третьої республіки. ↩