❦
Неділя, 5 травня 1878.
У мене за плечима сім місяців майстерні. Я знову ходила на Виставку1 з Ганною Нордґрен. Ми пройшлися дуже поверхово всюди, крім картин — лише вони нас і цікавили.Dimanche 5 mai 1878J’ai sept mois d’atelier. Je suis retournée à l’Exposition avec Anna Nordgren. Nous avons parcouru très à la légère tout excepté les tableaux qui nous intéressaient seuls.
Мене дуже здивував портрет дона Карлоса пензля Бонна. Погано намальований, фальшивий за тоном і мало схожий.
J’ai été très surprise du portrait de don Carlos par Bonnat. Mal dessiné, faux de ton et peu de ressemblance.
Щодо знаменитого портрета пана Тьєра — я не бачила його на Салоні, вперше побачила сьогодні, але впевнена, що він потемнів. Каролюс-Дюран подобається мені найбільше за живістю, а Бонна — за майстерністю.
Quand au fameux portrait de M. Thiers je ne l’ai pas vu au salon, je l’ai vu aujourd’hui pour la première fois mais je suis sûre qu’il a noirci. C’est Carolus-Duran que j’aime le mieux comme vie et Bonnat comme savoir.
Руки Бонна — це диво. Ось мій вирок:
Les mains de Bonnat sont des merveilles. Voici mon arrêt :
Справді добрий живопис повинен бути обманкою зору — trompe-lʼœil. Те, що кожна розумна людина може оцінити. Але якщо ми виходимо за межі досконалого живопису, потрібно бути знавцем, аби знайти в ньому переваги й вади. Речі або люди, зображені меншими за натуру, завжди засмучують мене. Коли погано — байдуже, але коли добре — шкода. решту я промовчу — довелося б поринути в лабіринт усіх нікчемностей і дурниць, що їх виробляють, а це не варте уваги.
La vraie bonne peinture doit être un trompe-l’œil. Ce que chaque être intelligent peut apprécier. Maintenant si nous sortons de la peinture parfaite il faut être connaisseur pour en trouver les qualités et les défauts. Les objets ou les personnes représentés plus petits que nature me chagrinent toujours. Lorsque c’est mauvais je ne m’en inquiète point, mais quand c’est bon c’est dommage. Le reste je n’en dirai rien il faudrait s’engager dans le labyrinthe de toutes les saletés et de toutes les niaiseries qu’on fabrique et cela ne vaut pas la peine.
Йорк гуляє з Діною.
Yorke se promène avec Dina.
Пан дʼАльт, потім пан Франческі.
M. d’Alt puis M. Franceschi.
Я досить незадоволена Кассаньяком — я доклала надто багато зусиль, а він не відповідає мені тим самим.
Je suis assez mécontente de Cassagnac, j’ai fait trop de frais et il ne me rend pas ma monnaie.
Усі ці іноземні принци надають Парижу особливого блиску, і весь цей шум, весь цей блиск проникають попри все до моєї кімнати й осявають мої скриньки з фарбами, мої книжки, мій скелет, мої фотографії — із такою зухвалістю й кпинами!.. Що кидають мене у відчай. Час минає!!!
Tous ces princes étrangers donnent un éclat particulier à Paris et tout ce bruit et tout cet éclat pénètrent malgré tout dans ma chambre et rayonnent sur mes boîtes à couleurs, sur mes livres, sur mon squelette, sur mes photographies, avec une insolence et une taquinerie !.. Qui me font tomber dans le désespoir. Le temps passe !!!
Не можу написати двох слів, не зупиняючись, — і тоді все перетворюється на хаос, лють, сльози!!! Несамовитість.
Je ne puis écrire deux mots sans m’arrêter et alors tout devient chaos, rage, larmes !!! Fureur.
Примітки
Всесвітня виставка 1878 року в Парижі, відкрита у травні 1878 р. на Марсовому полі. ↩