Вівторок, 30 квітня 1878 р.

Від чого залежать враження, думки, по-
чуття (?)…?
Іще кілька днів тому Поль де Кассаньяк був богом — а після його візиту він ледь чоловік.
Щоб поговорити про інше, скажу вам: я думаю, що ніколи не закохаюся серйозно. Я завжди, завжди знаходжу в чоловіку щось кумедне — і тоді все пропало. Якщо не смішне — то незграбне, або дурне, або нудне, — словом, завжди є якийсь бік, видно кінчик вуха.
— Вам потрібен хтось розумніший за вас, — каже Блан…
— Авжеж.
— Так, але це неможливо.
— О! Блане!
— Звичайно, є чоловіки, у яких серйозний бік розвиненіший, які сильніші в певних речах, — але загалом, щоб бути дотепнішим, розумнішим, хитрішим — я вам [Замазане слово: гарантую], що таких немає, жарти осторонь. І поки ви не відчуєте інтелектуального панування над вами тощо, тощо.
Це правда — поки я не знайду свого господаря, мене не візьме жоден чар; завдяки цій манії викривати в людях недоліки це не дасть мені захопитися будь-яким Адонісом землі…
Які ж дурні люди, що їздять до Булонського лісу, — я не можу зрозуміти їхнього порожнього й нерозумного існування.

Примітки

Фр. «montrer le bout de l'oreille» — показати кінчик вуха; французький ідіом із байки Лафонтена про осла, перевдягненого левом, чиї вуха його викривають. Виявити свою справжню, менш привабливу сутність.