Понеділок, 8 квітня 1878 р.

У носі Мультедо є щось звіряче. Читаю під час «обідів» у майстерні «Лілею долини». Я на середині книги — і вона мені не подобається. Коли пані де Морцоф говорить про свою тітку, мені хочеться сміятися.
[Один рядок закреслено]
Перевибори — цілковитий провал! Скрізь обрали республіканців. Обрали пана Жанта. Це добре малює розпад країни. А в Жері, в Ош, обрали якогось Давіда замість пана Пейрюса, на кандидатуру якого цей ідіот Кассаньяк, що спеціально їздив до Жері, витратив купу промов — і даремно!
О, якби я була там! Якби я була чоловіком — і навіть не будучи чоловіком, якби тільки я була там! Але ось — не вміють мене вико-
ристати! Ці божевільні, якби ж вони знали! Ну скажіть — хіба це не жалюгідно!
Цей Поль де Кассаньяк, що здійснює поїздку, «захоплює за собою люд своїм палким словом». Ага, авжеж, авжеж.
Берта обідає в нас.
Сьогодні з трьох до шести відбулося перше заняття з анатомії в майстерні. У старому темно-зеленому капелюсі, в довгому пальті в зелено-синю й чорну клітинку, маючи вигляд справжньої швейцарки, я пішла гуляти до Пале-Рояля з Брезло, очікуючи на модель.
Це шведка втішає Кассаньяка, який, певно, вже повернувся зі своєї славетної поїздки. Цей Давід або Голіаф здобув понад дві тисячі голосів переваги.