❦
Понеділок, 1 квітня 1878 р.
Берта збожеволіла, її Ланкастер… але насамперед дозвольте повідомити вам новину. Александр помер — це Маркуар щойно повідомив мені, прибувши сьогодні вранці з Флоренції. Він загинув після дуелі й написав мені листа, щоб просити прощення. Повернімося до Берти, з якою Ланкастер поводиться як із худобиною, якою вона й є. Він розважається тим, що його так шалено кохають. Ця бідолашна дівчина переслідує його навіть удома, застає його з коко́тками, а він каже їй, що це для брата, — і вона вірить і йде просити вибачення за те, що образилася на нього. Потім каже їй забути про нього — так треба. Вона пише, що це неможливо. Він повертається, знову розважається і каже, що дуже сумує, але заручений з іншою. Потім Берту переслідують огидні анонімні листи, де її називають коханкою пана Ланкастера, погрожують якоюсь мерзотою, якщо вона не напише незнайомці лист, продиктований нею і підписаний повним іменем. Ця незнайомка — одна з найбрудніших жінок, що існують. Одне слово, він розповідає їй найабсурдніші дурниці, дає найдитячіші пояснення, — а вона все пояснює, все прощає, у все вірить і в усьому слухається.# Lundi 1er avril 1878
Вона розповіла мені все це ввечері — я не могла повірити своїм вухам, і якби мала час, розповіла б вам, до якого засліплення, якої тупості, якої відсутності будь-якої гордості, будь-якої гідності, будь-якого глузду — до якого ідіотизму Кохання може довести дівчину, яка й без того природно є англійкою.
Elle m'a raconté tout cela le soir, je n'en pouvais croire mes oreilles et si j'avais le temps je vous raconterais jusqu'à quel aveuglement, quelle stupidité, quel manque de tout orgueil, de toute dignité, de sens jusqu'à quel idiotisme l'Amour peut conduire une fille déjà anglaise de nature.
Близько десятої ця нещасна, я та Діна виходимо пішки в супроводі мого дядька. Надсилаємо пані Йорк десяток дурниць, потім піднімаємося до неї — одне слово, безліч квітневих рибок перетинаються. Сміємося майже як того літа в Ніцці.
Vers dix heures cette malheureuse, moi et Dina, sortons à pied accompagnées de mon oncle. Nous allons envoyer dix bêtises à Mme Yorke, puis nous montons chez elle, bref une multitude de poissons qui se croisent. On rit presque comme l'autre été à Nice.
Щодо Александра… бідолашний хлопець, — ви ж здогадалися, чи не так, що це я вам роблю першоквітневий жарт?
Quant à Alexandre... pauvre garçon, vous devinez bien n'est-ce pas que c'est un poisson d'avril que je vous fais.
Ми телеграфуємо таке Маркуару, що у Флоренції.
Nous télégraphions ce qui suit à Marcuard qui est à Florence.