❦
Четвер, 21 березня 1878 р.
Гм…! гм. Ви знаєте, що я більше не записую всіх своїх думок?Jeudi 21 mars 1878Hum...! hum. Vous savez que je n’écris plus toutes mes pensées ?
Я вже просила квитки до Версаля в іншому місці і, оскільки їх довго не надсилали, сьогодні попросила у Кассаньяка. І яке ж було моє невдоволення, коли через дві години після того, як я надіслала своє прохання, звідти надійшло повідомлення, що квитки надішлють.
J’avais demandé des billets pour Versailles ailleurs et comme l’on tardait à m’en envoyer j’en ai demandé aujourd’hui à Cassagnac, et quel n’a pas été mon ennui lorsque deux heures après avoir envoyé ma pétition je recevais avis d’ailleurs qu’on m’enverrait les billets.
Берта прийшла, щоб сказати мені, що граф Мультедо знову просив її руки, і оскільки вона знову відмовила, він сказав їй, що піде залицятися до «цієї російської панни». Бідна дівчина! Щоб я цьому повірила, їй треба було приховати свою досаду того вечора й не мати такого вигляду, з яким вона сьогодні розмовляла зі мною. Це прикро. Подумати тільки: у неділю вона розповідала мені, як Мультедо весь належить їй, а у вівторок… ох, фе!
Berthe est venue pour me dire que le comte Multedo l’a redemandé en mariage et comme elle l’avait encore refusé, il lui dit qu’il irait faire la cour « à cette demoiselle russe ». Pauvre fille ! pour que je crois cela il fallait cacher son dépit l’autre soir et ne pas avoir l’air qu’elle avait en me parlant aujourd’hui. Ainsi, c’est vexant. Pensez-donc dimanche elle me raconte combien Multedo est à elle et mardi... oh ! fi.
Боже, як я зла на цю дівчину! Я не ненавиджу її саму — бо хоч би що мені робили, добре чи зле, мої симпатії чи антипатії нерозважливі й незворотні. Але я на неї зла. Саме її безглуздий і злісний вчинок став причиною й початком того, що Кассаньяк утрачений… хіба що станеться диво.
Dieu que je lui en veux à cette fille ! Je ne la déteste pas elle-même, car quoi qu’on me fasse de mal ou de bien mes sympathies ou mes antipahies sont irréfléchies et irrévocables. Mais je lui en veux. C’est son action idiote et méchante qui a été la cause et le commencement de ce qui fait que Cassagnac est perdu... à moins de miracle.
Вона поставила мене в таке фальшиве, таке напружене, таке болісне становище, що я думаю про це лише з люттю, — і ця лють зростає, і я думаю про це часто.
Elle m’avait mise dans une position si fausse, si tendue, si pénible que je n’y pense qu’avec rage et cela va croissant et j’y pense souvent.
Чудовий вечір. Ми ходили дивитися «Жозефа Бальзамо», щойно поставленого в «Одеоні». Я знаю цей роман, як і всі головні твори А[лександра] Дюма, за яким я просто шаленію.
Une soirée délicieuse. Nous sommes allées voir « Joseph Balsamo » qu’on vient de monter à l’Odéon. Je connais le roman comme toutes les œuvres principales d’A[lexandre] Dumas dont je raffole absolument.
На цей вечір надіслали дві телеграми із запрошенням — одну Кассаньяку, другу Блану. Не прийшов жоден.
On avait envoyé deux dépêches d’invitations pour ce soir, une à Cassagnac, l’autre à Blanc. Aucun n’est venu.
Ах, Берто.
Ah ! Berthe.
Тепер я хотіла б не накликати на себе підозр, висловлюючи деякі міркування, але спочатку…
Maintenant je voudrais bien ne pas m’attirer des soupçons en faisant quelques réflexions, mais avant...
Ох, ця Берта! Це могло б бути так весело! Ми уклали платонічний пакт, адже пан говорив про кохання безневинно й чарівно.
Oh ! tenez cette Berthe. Ça aurait pu être si amusant ! Nous avions fait un pacte platonique, le monsieur ayant parlé d’amour d’une façon inoffensive et charmante.
Бачите, добрі люди — виходить те саме! Коли я не псую, інша псує за мене.
Vous voyez bonnes gens, ça revient au même ! Quand je ne gâte pas, une autre gâte pour moi.
Руки опускаються. Але чарівна англійка… негідниця!
C’est décourageant. Mais la charmante Anglaise... misérable !
Я серджуся через таку дрібницю… Таку дрібницю! Ото ви добрі! Чоловік, який бився на шістнадцяти дуелях, — це ж така дрібниця! І цей чудовий характер, ця хоробрість, ця незворушність, цей розум і цей талант, яким навіть його вороги віддають належне. Дрібниця! Але ж є чим захопити й звести з розуму пʼять тисяч жінок, тих… дванадцять тисяч жінок, про яких він говорив того вечора.
Je me fâche pour si peu... Si peu ! Vous êtes bons vous ! Un homme qui a eu seize duels, c’est si peu ! Et ce caractère magnifique, ce courage, cet aplomb, cette intelligence et ce talent auxquels ses ennemis eux-mêmes rendent justice. C’est peu ! Mais il y a de quoi intéresser et rendre folles cinq mille femmes, les... douze mille femmes dont il parlait l’autre soir.
А магнетизм? Дрібниця! Їй-богу, панове й пані, дрібниця! Тобто це навіть дуже небезпечно… І я гадаю, що якби хтось відчував прихильність до такої людини, це було б дуже серйозно, бо ця прихильність була б обґрунтована й виправдана якнайяскравіше і не мала б нічого спільного з примхами, які відчуваєш до чоловіків лише через те, що в них приємне обличчя.
Et le magnétisme ? C’est peu ! Pardieu messieurs et mesdames, c’est peu ! c’est-à-dire que c’est même très dangereux... Et je suppose que si l’on avait de l’affection pour un tel homme ce serait fort grave attendu que cette affection serait fondée et justifiée de la façon la plus éclatante et qui n’aurait rien de commun avec les caprices que l’on a pour des hommes parce qu’ils ont une figure qui vous plaît.
Зрештою, що все це означає? І як я можу говорити про те, чого не знаю? Чому я називала себе закоханою в Лардереля?
D’ailleurs qu’est-ce que toutes ces choses ? et comment puis-je parler de ce que j’ignore ? Pourquoi me disais-je amoureuse de Larderel ?
Та чи була я закохана взагалі? Це записано. Якби не було написано, я б не повірила — тепер, коли мій дорогий Олександр викликає в мене лише вкрай обмежене захоплення. Його 300 000 франків ренти, реальних чи уявних, були однією з його великих принад, хоча він справді збентежив мене тоді ввечері на вокзалі і потім був приємніший за будь-кого іншого, — тож я завжди намагалася приховати від себе, що в нього зуби у два ряди, запломбовані й погані. Цього одного недоліку досить, хай йому грець.
L’étais-je seulement ? C’est écrit. Si cela ne l’était pas je ne le croirais pas, à présent que je n’ai qu’une admiration excessivement bornée pour mon cher Alexandre. Ses 300.000 francs de rentes, réelles ou imaginaires étaient un de ses grands attraits bien qu’il m’eût réellement troublée l’autre soir à la gare et me fût ensuite plus agréable qu’aucun autre, de sorte que je vais toujours tâché de me dissimuler qu’il avait les dents doublées et plombées et mauvaises. Ce seul défaut est suffisant, sapristi.
Тепер, honni soit qui mal y pense1, — Кассаньяк, я говорю про нього як про приклад, — так-от, можна геть утратити голову через цю людину, навіть ніколи її не бачивши. Я також вважаю, що інші жінки, крім мене, могли б утратити її, лише побачивши його, нічого не знаючи про його розум чи життя. Сподіваюся, це комплімент, який сподобається його нащадкам!
Maintenant, honni soit qui mal y pense, Cassagnac, j’en parle comme d’un exemple, et bien on peut se monter la tête par dessus tout pour cet homme sans l’avoir jamais vu. Je crois aussi que d’autres femmes que moi pourraient se la monter rien qu’en le voyant sans rien savoir de son esprit ni de sa vie. J’espère que voilà un compliment qui plaira à ses descendants !
Для мене він не небезпечний — і зараз ви побачите чому. Тому що я не вважаю його досконалим. Чоловік, який має господарів, який діє не для себе, — такий ніколи не зможе захопити мене цілковито.
Pour moi il n’est pas dangereux et vous allez voir pourquoi. C’est parce que je ne le trouve pas parfait. Un homme qui a des maîtres, qui n’agit pas pour lui-même ne pourra jamais me passionner entièrement.
Якби він був республіканцем, то вже був би президентом — і це була б зовсім інша справа, але… опинившись у більшості, він уже не мав би цього цікавого становища — боротися самому проти всіх, ніколи не знічуватися й не лякатися. Брати гору й насміхатися з інших. Та годі! Він влаштувався б так, щоб нічого не втратити навіть у більшості, тобто на її чолі, — і меншість, замість того щоб бути пригніченою числом, як зараз, сама була б осміяна й відшмагана батогом.
S’il était républicain il serait déjà président et ce serait une toute autre affaire, mais... étant avec la majorité il n’aurait plus cette situation intéressante qui consiste à lutter seul contre tous, à ne jamais être intimidé, ni effrayé. A garder le dessus et à se moquer des autres. Bah ! il s’arrangerait de façon à ne rien perdre tout en étant avec la majorité, c’est-à-dire à sa tête, et c’est la minorité qui serait raillée et cravachée au lieu d’être comme elle l’est maintenant opprimée par le nombre.
Я більше не здатна на примхи й закохання, навіть такі, як з Олександром.
Je ne puis plus avoir de caprices et des amours, même comme pour Alexandre.
Що ж до справжнього кохання — я нікого не бачу. Дон Карлос занадто дурний.
Quant à l’Amour vrai, je ne vois personne. Don Carlos est trop bête.
навскоси
Я сказала все, що думаю.
en travers J’ai dit tout ce que je pense.
Примітки
Девіз англійського ордена Підвʼязки (фр.): «Ганьба тому, хто погано про це думає». ↩