❦
Вівторок, 12 лютого 1878
Мене обманули щодо часу, щоб зайняти моє місце, а потім Амелі та ще двоє негідниць запевняли, що нічого мені не говорили і що я сама помилилася.Mardi 12 février 1878
Ця брехня, як і всяка брехня, мене обурила тим більше, що — треба сказати на похвалу роду людського — ті, кого я захищала під час справи зі швейцарками, не вимовили ані слова на мою підтримку.
Ce mensonge comme tous les mensonges m’a révoltée d’autant plus que, je dois le dire à la louange de l’espèce humaine, celles que j’avais défendues lors de l’affaire des Suissesses n’ont seulement pas prononcé un mot pour dire que j’avais raison.
Кажу це, щоб знали; а взагалі захист мені не потрібен — я кричу лише тоді, коли я у своєму праві.
Je le dis pour qu’on le sache, autrement je n’ai pas besoin de protection ne criant que lorsque je suis dans mon droit.
Ще зранку я зовсім не могла працювати, нічого не бачила, а пополудні прийшла Берта і я дала собі вихідний. Вона шалено закохана у свого супутника, і гадаю, незабаром ми переодягнемося і підемо за ним — дізнатися, чи він зраджує Берту. Нас здалека супроводжував би Пополь... привід покликати його чудовий: я в гарній (?) ролі — подруга кохає, хоче пересвідчитися, що цей чоловік дотримає слова, від цього залежить її щастя, я жертвую собою з відданості тощо, і водночас маю нагоду написати Кассаньяку. Але... ця шельма Берта здатна дати себе впізнати й розповісти, що вона жертвує собою заради Кассаньяка і мене. Після маски я їй не довіряю і ніколи, ніколи, ніколи, ніколи не пробачу. У всіх справах мені випадає псувати діло — що ж, цього разу маю хоча б задоволення сказати собі, що це не моя провина, і від цього легшає.
Ce matin déjà je ne pouvais pas du tout travailler, je ne voyais rien et l’après-midi Berthe est venue, et je me suis donnée congé. Elle est folle de son bras et je crois qu’un de ces jours nous allons nous déguiser et le suivre pour savoir s’il trompe Berthe. Nous serions accompagnées de loin par Popaul... l’occasion de le faire venir est bonne, j’ai le beau (?) rôle, mon amie aime, elle veut s’assurer de la parole de cet homme, son bonheur en dépend, je me risque par dévouement etc. et en même temps j’ai occasion d’écrire à Cassagnac. Mais... cette coquine de Berthe est capable de se faire reconnaître et de raconter qu’elle se dévoue pour Cassagnac et moi. Après le masque je m’en défie et je ne lui pardonnerai jamais, jamais, jamais, jamais. Dans toutes les choses il m’arrive de gâter l’affaire, eh bien cette fois j’ai au moins la satisfaction de me dire que ce n’est pas ma faute et cela soulage.
Близько сьомої я телеграфувала Кассаньяку, щоб прийшов, якщо зможе, сьогодні ввечері до «Італьєн» — нам треба з ним поговорити.
J’ai télégraphié vers sept heures à Cassagnac de venir s’il le pouvait ce soir aux Italiens, nous avons à lui parler.
Підписано: Сюзанна, Жорж.
Signé : Suzanne, Georges.
Ми пішли до «Італьєн», а він не прийшов — звичайно. Але в мене є підписаний Бертою аркуш, яким я можу скористатися: вона дозволила мені все розповісти Кассаньяку і робити що захочу з її підписом.
Nous sommes allées aux Italiens et il n’y est pas venu naturellement. Mais j’ai une feuille signée par Berthe que je pourrai utiliser, elle m’a permis de tout raconter à Cassagnac et de faire ce que je voudrai avec sa signature.
Давали «Травіату» — пані Альбані... Капуль і Пандольфіні. Великі митці, але мені не сподобалось; проте в останньому акті у мене зʼявилося не бажання померти, а думка, що я страждатиму і помру саме тоді, коли все могло б улагодитися. Це пророцтво, яке я сама собі дарую. Я була одягнена по-дитячому — що дуже граціозно, коли ти струнка і гарно складена. Білі банти на плечах, оголена шия і руки робили мене схожою на інфанту Веласкеса1.
On chantait « La Traviata », Mme Albani... Capoul et Pandolfini. Grands artistes, mais cela ne m’a pas plu, pourtant au dernier acte j’avais non pas envie de mourir mais je me disais que j’allais souffrir et mourir au moment où tout pourrait s’arranger. C’est une prédiction que je m’offre. J’étais habillée comme un bébé, ce qui est très gracieux quand on est mince et bien faite. Les nœuds blancs sur les épaules, le cou et les bras nus me faisaient ressembler à une infante de Velasquez.
Померти... Це було б безглуздо, і все ж мені здається, що я вмру. Я не можу жити — я створена не так, як треба: є купа зайвого і купа того, чого бракує; і характер, що не може тривати. Якби я була богинею і весь Всесвіт служив мені, я б вважала, що мені служать погано. Не буває людини примхливішої, вимогливішої, нетерплячішої — хоча іноді, а може, й завжди, у мені є якась основа розуму, спокою.
Mourir... Ce serait absurde et pourtant il me semble que je vais mourir. Je ne peux pas vivre, je ne suis pas créée régulièrement, j’ai un tas de choses de trop puis un tas qui manque; et un caractère qui ne peut pas durer. Si j’étais déesse, et si tout l’Univers était à mon service je trouverais le service mal fait. On n’est pas plus fantasque, plus exigeante, plus impatiente, quelquefois ou peut-être même toujours j’ai un certain fond de raison, de calme.
Але я погано висловлююся — кажу лише, що моє життя не може тривати. Мої плани, надії, дрібні марнославства зруйновані... Я в усьому помилилася — чи, може, усе... добре так, як є?
Mais je ne m’explique pas bien, je vous dis seulement que ma vie ne peut pas durer. Mes projets, mes espérances, mes petites vanités écroulés... je me suis trompée en tout ou bien est-ce... bien, comme cela est?
Примітки
Веласкес зображав юних іспанських інфант у жорсткому придворному вбранні з широкими спідницями. ↩