Вівторок, 11 грудня 1877

Дідусь більше не може говорити; я зайшла до нього вранці… жахливо бачити цю людину, яка ще так недавно була сильною, енергійною, молодою, — бачити її отак… майже трупом. Добрий Жорж скористався нагодою, щоб напитися, і лютує, бо з заповітом уже нічого не вдієш. Яка жахота!!
Отримала листа від Голла; Бойди і Маркуар надсилали дізнатися як. Маркуар потім прийшов сам. Він дуже чемний.
Увечері приходив Робер-Флері; я малювала руку в натуральну величину — він лише правив, не кажучи, добре чи погано.
Продовжую малювати кістки. Як ніколи зблизилась з Брезло, Шеппі і т. ін. — одне слово, зі швейцарками.
Немає часу нічого писати, та й нічого цікавого немає.
Хотілося б усе ж таки дізнатися, чи бився Алессандро на дуелі.
Кассаньяк — справжня свиня. Якби я була великою дамою, він би більше показувався. Тепер він постійно крутиться у Фобур-Сен-Жермен, що викликає серйозне невдоволення в його партії: кажуть, що він мав би займатися політикою з консьєржами і кучерами, замість того щоб цілувати руки і ще дещо герцогиням.
Мені не щастить… Без цього вже знайшовся б дотепний чоловік, який зробив би модним ходити до нас, до мене і влаштовувати там гідний гурток інтриганства. Кассаньяк, до речі, іде за хвилею, але сам її не творить.

Примітки

Фобур-Сен-Жермен — аристократичний квартал Парижа, символ старої знаті й легітимістської політики.