Понеділок, 10 грудня 1877

Справи дуже погані; Маркуар приходив дізнатися як. Весь дім у сльозах; я в майстерні, де прочитала в швейцарській газеті, що італійський уряд збирається повернути частину майна Бурбонам Неаполітанським. Це все одно мене цікавить.
Якщо дідусь помре — знайомство відкладеться до грецьких календ… Я огидна, що думаю про такі речі в такий момент, — але це краще, ніж плакати, як Жорж, бо йому недостатньо залишили в заповіті. Якби моя мати вмирала і я турбувалася б про спадок і плакала б тому, що вона паралізована й нездатна нічого написати — я б не насмілилась навіть обійняти її, як щомиті робить Жорж; я б плакала за своїми грошима і лютувала б і не ховала б цього, але не наважилась би підійти; не те щоб соромно думати про власний добробут — але ці дві речі зовсім не поєднуються… Зрештою! Хочеться вірити, що він плаче й обіймає батька з… добрими намірами.
Я мала такий сон, що, певно, мене чекає образа…

Примітки

«До грецьких календ» — латинський вираз на позначення «ніколи» (календи — перший день місяця в римському календарі; в грецькому такого не існувало).