Понеділок, 1 жовтня 1877

Жах!

Пан де Мертенс прийшов влаштувати сцену через те, що йому винен Жорж. Заплатили, але сцена все одно відбулася. Який жах і яка ганьба. Я була тут. Цей пан, виявляється, писав до Ніцци і говорив Тріфону гидоти про мене.

Хіба це не смішно! Я — через борги Жоржа. О справедливість!!

Маман і тітонька були безглузді, маман — волаючи:

— Як ви наважилися зачіпати репутацію дитини!

Право, вони дурні й рідко поводяться гідно. Бачачи, що кажуть суцільні дурниці, я сказала вголос:

— Пан барон мало не отримав. Коли пліткують із слугами, які давно в домі, — ризикуєш отримати ляпаса. Я думала, Тріфон відданіший. Пану барону пощастило.

Я! Завжди я! Я обурена. О, обурена так... так само, як обурилася б за когось іншого.

Поль де Кассаньяк мене поважає, а барон Адольф де Мертенс мене обмовляє. Це ще не так погано... Хоч скільки б я міркувала, ці укуси тарганів мене ранять і, головне, обурюють.

Чудовий Альтамура приходив корчитися у нас з чверть години.

Нарешті ввечері в читальному салоні пані Дубельт прийшла привітати маман, подякувати за пані Кондарефф, свою сестру, і скласти всілякі чемності.

Ось ще одна! Одна з найперших дам Петербурга — завдяки чоловікові, генералу Дубельту, який командував дивізією Імператорської гвардії, приймала у себе великих князів, виїздила до двору... Вона в Парижі — майже як Кондарефф у Ніцці, чекаючи, поки старий Базілевський купить векселі, що їх вона набрала на шістсот тисяч карбованців.

Будь я хоча б просто великою дамою — я б зробила все на світі, аби нею залишитися. А ці жінки живуть як богеми, як студенти. Борги сплачуються, вони повертаються, і все забуто. Скандали, карти, позики, любовні пригоди, авантюри — все. Тільки гроші — король, бачите.

Базілевський — син церковного дзвонаря, він відкрив золоті копальні в Сибіру на своєму невеликому наділі, і тепер його доньки — княжни, а він обідає з великими князями і приймає у себе Імператора.

Поки що вона в занепаді, ця добра генеральша, — але за життя чоловіка вона бувала у товаристві в Неаполі. Ви розумієте, що я маю на увазі. Моя слабкість, моя манія, як хочете.