Примітки
Дядько Олександр — дядько Марі по шлюбу, а не Алессандро Лардереї, юнак, у якого вона закохана. ↩
Гекуба — цариця Трої, дружина Пріама. У «Іліаді» Гомера вона спостерігає з мурів, як палає її місто й гине її син Гектор. Марі порівнює свою перемінену люттю тітку з цим архетипом горя, що перетворилося на лють. ↩
Креуса — дружина Енея, що загинула під час падіння Трої. Її привид з'являється Енеєві в «Енеїді» Вергілія (книга II), закликаючи його тікати й шукати нову батьківщину. Тремтіння Марі вергіліївське, а не гомерівське — характерне для неї змішування двох класичних епосів. ↩
Марі має на увазі XXIV книгу «Іліади»: Ахілл волочить тіло Гектора навколо мурів Трої, мстячись за смерть Патрокла. Образ могутнього героя, зведеного до хлопчиська на іграшковому коні, — характерний для Марі: класика, проколота нешанобливою побутовою аналогією. ↩
«Щоденник дипломата в Італії» — книга графа Анрі д'Ідвіля (1874), яку Марі згадувала, що жбурнула, в попередніх серпневих записах. Її витончена, відсторонена паризька манера видається їй неспроможною передати велич Рима. ↩