❦
Неділя 22 липня 1877
Отже, чому я, по суті, невдоволена Неаполем? Чи хочете знати, хоча це й нерозумно? Тому, що, викликавши чимало захоплення, я нікому не вселила справжнього кохання — окрім маленького маркіза Сантасілья. Але, люба дитино, чого ж вам іще було потрібно? Нічого, — лише мимоволі й у душі можу нарікати на те, що мною захоплюються, не кохаючи,Voyons qu’est-ce que j’ai à être mécontente de Naples au fond ? Voulez-vous le savoir, bien que ce soit bête ? C’est parce qu’ayant excité beaucoup d’admiration je n’ai inspiré à personne de l’amour vrai, excepté le petit marquis Santasiglia. Mais ma chère enfant que vous fallait-il donc ? Rien, ce n’est qu’involontairement et intérieurement que je puis me plaindre d’être admirée sans être aimée, ayant raisonné je trouve que c’est mais dès qu’il s’agit de l’écrire je trouvais que c’est parfait. Que peut vous faire, dans une nombreuse réunion, l’amour le plus grand d’un seul ?
Почуваюся дуже дивно, нічого не бачу і не розумію ясно, хотіла б отупіло сидіти вдома, але оскільки за коней платять щодня, тітонька дуже бажає, щоб ними користувалися, — і щоб мене не турбували, кличучи, я їду в Ліс, до біса, не знаю куди.
Je me sens très étrangement, ne voit et ne comprend rien clairement et voudrais rester abrutie chez moi, mais comme on paye les chevaux tous les jours ma tante désire beaucoup qu’on les utilise et pour qu’on ne m’ennuie pas en m’appelant je vais au Bois, au diable je ne sais où.
Ви знаєте, що білу хустинку, яка належала Олександрові, запечатано в конверті і збережено як реліквію на той випадок, якщо я вирішу зробити з цього справжнє перше кохання.
Vous savez qu’un mouchoir blanc, ayant appartenu à Alexandre est cacheté dans une enveloppe et conservé à l’état de relique pour le cas où je me déciderais à en faire un vrai premier amour.
Але є ще одна його хустинка, яку мама привезла невідомо як із Сорренто. Це батистова хустинка з облямівкою у фіолетові штрихи і літерою «Л.» в куточку. Відтоді як я грала комедії в Ніцці перед своєю домашньою публікою, я звикла ніколи не розлучатися з цією хустинкою: вона завжди зі мною, вночі кладу її під подушку, час від часу виймаю з кишені, дивлюся на неї, торкаюся її, проводжу нею по обличчю, накриваю нею голову. Коли пишу — вона на моєму столі. Коли мені нема що сказати баронесі, показую їй хустинку, і вона — причина багатьох слівець, які кидає Розалі чи я впродовж дня і за будь-якої нагоди.
Mais j’ai encore un autre mouchoir à lui que maman a rapporté je ne sais comment de Sorrento. C’est un mouchoir de batiste avec une bordure à hachures violettes, avec un L. dans un coin. Depuis les comédies que je jouais à Nice devant mon public domestique j’ai pris l’habitude de ne jamais me séparer de ce mouchoir, il est toujours avec moi, la nuit je le mets sous mon oreiller, de temps en temps je le sors de ma poche, le regarde, le touche, me le passe sur la figure, m’en couvre la tête. Quand j’écris il est sur ma table. Quand je n’ai rien à dire à la baronne, je lui montre le mouchoir, et il est cause de bien des mots que fait Rosalie ou moi dans le cours de la journée et à tout propos.
Спочатку мені справді було приємно торкатися її, бо вона належала Лардерелю, потім це стало лише вдаванням, а тепер це така дорога звичка, що дотик до цього шматочка батисту для мене — наче любі пестощі.
Dans le commencement j’avais réellement du plaisir à le toucher, parce qu’il était à Larderel, puis ce ne fut que grimace, et à présent c’est une habitude si chère que le contact de ce morceau de batiste m’est comme une caresse aimée.
Послухайте — французи хваляться, що мають власне мистецтво живопису й співу.
Ecoutez les Français se vantent d’avoir un art à eux pour la peinture et le chant.
Усього, що вони вміють, вони навчилися в італійців, і найбідніший, найнещасніший збирає, заощаджує і мчить до Італії! Боже, як нерозумно розповідати те, що всі знають!
Tout ce qu’ils savent ils l’ont appris des Italiens, et le plus pauvre, le plus malheureux, amasse, économise et court en Italie ! Dieu ! que c’est bête de raconter des choses que tout le monde sait !
Ми були у Фовеля, і коли я запитала, чи через два місяці зможу почати уроки:
Nous étions chez Fauvel et comme je demandais si dans deux mois je pourrais commencer des leçons :
— Так, — відповів він, — тільки треба бути обережною, а коли братимете вчителя, візьміть італійця: італійці, хоч що б тепер казали, — найкращі вчителі у світі.
- Oui, répondit-il, seulement il faut prendre bien garde, et quand vous prendrez un maître, prenez un Italien, les Italiens, quoiqu’on dise à présent, sont les premiers maîtres au monde.
— Але, — відповіла я дуже схвильовано, — кажуть, що французький метод...
- Mais, repris-je très émue, on dit que la méthode française....
— Але, мадемуазель, французи навчаються в італійців.
- Mais, Mademoiselle, les Français apprennent chez les Italiens.
То навіщо ж лишатися тут! Навіщо засліплюватися кількома гордовитими фразами, які кидають декілька французів, що нічого в цьому не тямлять, як-от баронеса та її чоловік!
Alors pourquoi rester ici ! Pourquoi s’aveugler par quelques phrases orgueilleuses que disent quelques Français qui ne s’y entendent pas, comme la baronne et son mari !
Навіщо тупіти в Парижі, коли я можу жити там!
Pourquoi m’abrutir à Paris quand je puis vivre là-bas !
А Виставка? До Виставки можна приїхати!
Et l’Exposition ? On peut venir pour l’Exposition !
Ну, без зайвих тонкощів між нами... а чоловік? Вибір титулів і статків тут більший, усе, що багате й велике, приїжджає до Парижа. Так, без сумніву, але рідко кохають у цьому місті, де стільки дівчат і стільки одружених жінок. Міркуймо жорстко.
Allons, pas de délicatesse entre nous... et un mari ? Le choix de titres et de fortunes est plus grand ici, tout ce qui est riche et grand vient à Paris. Oui, sans doute, mais on aime rarement dans cette ville où il y a tant de filles et tant de femmes mariées. Raisonnons brutalement.
В Італії частіше вселяєш комусь кохання — раптово, в театрі, випадково. Італія створена спеціально для цього.
En Italie on inspire plus souvent de l’amour, tout d’un coup au théâtre, par hasard. L’Italie est faite exprès pour cela.
Адже лише чоловік може витягти мене звідси!
Car c’est un mari seul qui peut me tirer d’où je suis !
Хотіла б померти — так мене дратують усі ці роздуми, комбінації і т. д. і т. д.
Je voudrais mourir tant je suis agacée par toutes ces réflexions, combinaisons etc. etc.
Будьмо фаталістом!
Soyons fataliste !