❦
Середа, 21 березня 1877
Розалі будить мене листом. Прочитайте його1. Він потішив мене менше, ніж перший, бо я чекала його ще вчора.Rosalie me réveille par une lettre. Lisez-là. Elle m’a fait moins de plaisir que la première, parce que je la voulais hier.
Учитель мандоліни дає мені нові подробиці. Маркіз Нікколіні теж був легко поранений, але він перший шабліст Флоренції.
Le professeur de mandoline me donne de nouveaux détails. Le marquis Niccolini a été légèrement blessé, lui aussi, mais il est le premier tireur de sabre de Florence.
Лардерель написав комітетові перегонів, що виставляє коней. Потім приходить пані Гамонтова, а потім Біковський.
Larderel a écrit au comité des courses qu’il fait courir. Puis arrive Mme Hamontoff, et puis Bikowsky.
А потім я йду провідати панн Фаббрікаторе, які застуджені.
Et puis je vais voir les demoiselles Fabbricatore qui sont enrhumées.
А потім… Я цілу годину сиджу над цими кількома рядками, останні кілька днів мені потрібен безмір часу, щоб написати одну-дві нещасні сторінки. Я ледача й більше нічим не цікавлюся.
Et puis... Je reste là une heure pour écrire ces quelques lignes, depuis quelques jours il me faut un temps infini pour écrire une ou deux malheureuses pages. Je suis paresseuse et je ne m’intéresse plus.
Лардерель бився 3 березня. Він послав своїх коней до Палермо й виграв усі призи.
C’est le 3 mars que Larderel s’est battu. Il a envoyé ses chevaux à Palerme et a gagné tous les prix.
Тітка пише, щоб я стереглася Лардереля: «Це не чоловік, це шибеник. Як ви можете сприймати його всерйоз?»
Ma tante écrit de se garder de Larderel : “Ce n’est pas un homme, c’est un chenapan. Comment pouvez-vous le prendre au sérieux ?”
Завтра я пошлю відповідь до Флоренції: це квадратний аркуш, майже весь укритий рудувато-червоною трояндою, що вже наполовину обсипалася, а на ній лежить візитка з загнутим ріжком. Звісно, усе це намальовано. Саме на цій візитці й уміщено такі слова:
Demain j’enverrai la réponse à Florence, c’est une feuille carrée presque entièrement couverte par une rose d’un rouge fauve à moitié effeuillée sur laquelle est posée une carte de visite avec un coin plié. Naturellement tout cela est peint. C’est sur cette carte que se placent ces mots :
Переписаний лист · Réponse de Marie à Larderel, peinte sur une carte, 21 mars 1877— «Гадаю, що та, від шаблі. Бо та, від квітки, не завадила вам поїхати, тоді як інша досі вас тримає. Але щоб судити як слід, потрібен час.- “Je crois que c’est celle du sabre. Parce que celle de la fleur ne vous a pas empêché de partir, tandis que l’autre vous retient encore. Mais pour bien juger, il faut du temps.Фіалка прощає не так легко, як вам, видно, здається, але вона великодушна, коли каються.Violette n’a pas le pardon aussi facile que vous avez l’air de penser, mais elle est généreuse quand on se repent.Ви каєтеся?»Vous repentez-vous ?”
Я б воліла просто ось що: «Відповім вам у Неаполі», — але він може затриматися у Флоренції ще на два дні, і тоді я не отримуватиму листів; свого листа я покладу на ніч у конверт, повний свіжих фіалок, він набереться їхніх пахощів; але я ж ображена, тож не можу послати йому квітів, як у всіх записках перед тією, де йшлося про легковажну.
J’aurais mieux aimé simplement ceci : Je vous répondrai à Naples - mais il peut rester deux jours de plus à Florence pendant lesquels je ne recevrais pas de lettres; je mettrai la mienne pour la nuit dans une enveloppe pleine de violettes fraîches, elle en aura le parfum; mais que je suis fâchée, je ne puis lui envoyer des fleurs comme dans tous les billets qui ont précédé celui de légère.
Примітки
У Марі: Lisez-là [sic] — дрібна граматична помилка (правильно Lisez-la). ↩