Середа, 7 березня 1877

Сьогодні вранці мене розбудили о сьомій. Боргезе мав їхати на побачення зі світською дамою за місто, і я хотіла вийти водночас, щоб його побачити. Та він поїхав о пів на сьому, коли о шостій слуга зайшов до його кімнати, він уже був на ногах.
З дамою — це чарівно, а Лардереї, який міг би… братається з наволоччю, з пані Шльондрою, і вклоняється панові кучеру.
Уперше з часів Пелікана я гуляла пішки, і, зустрівши Гамонтових, ми пішли подивитися малярську майстерню — мама, я і Гамонтови.
Виникають грошові ускладнення через ящик, що прибуває мені з Парижа! Це найогидніше! Бо мама нарікає. Нарікання тільки все отруюють, платиш і забуваєш, і все гаразд. Я добре знаю, що ми лишаємося на мілині, але це трапляється так часто, це така звична річ, і так добре відомо, що це лише питання часу, що скаржитися — справді безглуздо.
Панни Фаббрікаторе були в нас.
Сьогодні ввечері на першій виставі «Аїди» я вперше показалася з декольте, у білій сукні із сицилієнни, ліф зі шнурівкою спереду, з мисиком. Лорнети працювали на диво злагоджено аж до кінця вечора. А я все ж нудьгувала, попри Насимова, який є мавпа з потворності й ангел з доброти.
У партері я вгадала дона Джованні Боргезе, якого винуватили в тому, що він гарніший за Лардереї.
Звинувачення малообґрунтоване, бо цей римлянин — тип свого міста: надмірно чорне волосся, розділене на потилиці проділом, що сягає чола, на якому волосся утворює два зубці, спершу трохи здуте на маківці. Ніс довгий і обачний, хоч і не вишуканий, очі, що дивляться спідлоба й не дуже великі, чорні щіткуваті вуса, чорна цятка між губою й підборіддям, прекрасні руки, як у Піццарді; високий, із повільною й лицемірною ходою; словом, Антонеллі у збільшеному вигляді, грубіший, а отже, потворніший, бо головна знада Антонеллі була у виразі майже жіночої млості. А ще його маленький рот із тонкими, на диво свіжими губами, хай навіть тільки рожевими.
Це вічний спогад, соромливий і пекучий. Чому? Бо доки ти ще дівчина, ти ніколи не знаєш, чи кохаєш, чи… це цинічно, але правда.

Примітки

Фр. Madame la Coquine — зневажливе Маріїне прізвисько коханки Лардереї, буквально «пані Шльондра».
Сицилієнна (фр. sicilienne) — рубчаста тканина із шовку чи шовку з вовною.