Субота, 3 березня 1877

Гамонтови приходили до нас. Боргезе побачити годі, Розаліних описів мені не досить. Підбита цікавістю, я заблукала в коридорі першого поверху, а щоб виправдати цю прогулянку, постукала в Денгофові двері, його не було, а за п'ять хвилин він був у нас, заставши мене саму, щоб наговорити купу лестощів.
Та скажімо, що ми були в пані Фаббрікаторе, гадаю, вони всі приємні.
Собачий холод. Я ненавиджу Неаполь, і його краси для мене — мертві краси.
Лардереї не приходить!
Сьогодні ввечері я ходила до церкви, що міститься в самому готелі; є нескінченна знада в закоханій медитації посеред церкви. Бачиш священника, образи, тремтливе сяйво свічок, що колише пітьму… і я згадала про Рим!!! Божественний екстаз, небесні пахощі, розкішне піднесення.
Ах! Писати!!!
Почуття, що мене охопило, можна було б виразити хіба що співом. І посеред цього чару — жодного чоловічого обличчя, жодного ченця! Колони собору Святого Петра, його мармур, його мозаїки, церква, запаморочлива розкіш і велич мистецтва, Античність, Середньовіччя, великі люди, пам'ятки — ось і все.
Я часто бачила на Skating панну й молодика, чию історію я щойно дізналася. Вона австрійка й зветься Жізель Ван Бекер; він — граф де Бальцорано, багатий неаполітанець.
Вони кохають одне одного вже чотири роки, коли граф де Бальцорано попросив руки дівчини, мати написала графині, а та відповіла такими словами на своїй візитці: Хіба можна йняти віри словам хлопчиська?
Дівчина, дізнавшись про це, з'їла коробку фосфорних сірників, щоб отруїтися; та її врятували, і відтоді кохання набрало надзвичайних розмірів з обох боків, і ось уже чотири роки це триває. Досить їх побачити, щоб зрозуміти всю знаду «Поля і Вірджинії». Жізель прийшла б, як Вірджинія, з краю світу, аби знайти свого Поля, і кинула б усьому виклик заради нього: бідолашна дівчина.
Ці історії зворушують мене не на жарт, не кожному дано так кохати.
Боже! Провести вечір з Денгофом, цим гладким сорокадволітнім пруссаком, який сміє!.. Прощаючись, він потиснув мені руку, виставивши великого пальця наперед! Я мало не зомліла від гніву.
Для мене це була кривава образа! О мерзенний ковбаснику!!! О мої легкі, як пара, небесні мрії!
Для мене кохання — це таїнство, про яке не слід говорити, настільки воно має навіювати містичну шану.
Легковажний вигляд Лардереї зводить мене з розуму, а те, що Розалі сказала мені про поважний і повільний вигляд Боргезе, переносить мене в темні мури Вічного міста. Я навіть через Боргезе пішла до церкви.
Витонченість його туалету мені до вподоби; я люблю, коли чоловік чепурний, як жінка, від капелюха до сорочки, як той римлянин, у якого дрібнички такі ж елегантні, як у мене; на жаль, це часто наслідок дурості.
Ах! Я нетерплюся в Неаполі і не можу поїхати, перш ніж знов побачу Олександра Великого.
Боргезе зветься Джованні, Жан. Бували й визначні Жани.
Я була написала Коліньйон, і вона відповідає мені, надсилаючи замовлене пророцтво, зроблене Генералом.
Ось воно.
Частина перша
Один пан впритул займається панною, їй слід чекати несподіваної звістки — можливо, це буде лист — багато шансів — як наслідок балачки — грошове питання, справжнє почуття не дуже близькі — Стерегтися молодика, що на величезній відстані від почуття — зміна ще далеко — відбудеться через посередництво молодої білявки — панна ще дуже далеко від дому — нарешті подарунок від старого.
Частина друга
Дивні карти — непевні — розчарування — клопоти — стережися чирвового короля, гроші відіграють величезну роль у його видах — словом, це його головна думка — нерішучі карти — багато метушні — перегони то малі, то великі — після чого зміна завдяки бубновому королеві під впливом одного старого — чирвовий король тут буде ні до чого — багато щастя згодом, що його принесе стара жінка, цілком прихильна до панни — наразі є гроші — добрий гумор — нема тривог, але щодо почуття: нічого серйозного.
Частина третя
Що настає
непевності.
Для дому:
багато ніжності, подарунок, лист.
Для уяви:
Клятий чирвовий король, що все крутиться в думках, через що псуєш собі чимало крові.
Чого ви не знаєте:
Часті переїзди.
Що на вас чекає:
Чирвовий король доб'ється свого в далекому майбутньому — словом, ви за нього вийдете — вкупі вам буде незле.
Перевірка підтверджує, що гроші наразі — головна рушійна сила уваги й інтересу, які виявляє чирвовий король.
Я дала зняти карти [дружині] [Блана].

Примітки

Фр. allumettes chimiques — фосфорні сірники, поширений у XIX столітті спосіб самоотруєння.
«Поль і Вірджинія» — роман Бернардена де Сен-П'єра (1788), взірцева історія невинного, трагічного кохання.
Потиск руки з виставленим уперед великим пальцем натякав на недоречний ступінь інтимності чи тиску.
Фр. charcutier immonde — зневажливе Маріїне прізвисько Денгофа, з прихованим випадом проти німців.
Гра слів: Лардереї звати Алессандро (Олександр), тож Марі іронічно називає його «Олександром Великим».