❦
Вівторок, 23 січня 1877
Бідолашний годинник.Mardi 23 janvier 1877 Pauvre pendule.
Хай там як, я вже не знаю, що роблю, що кажу і що діється довкола мене. Мені хотілося б зовсім збожеволіти, але так, щоб божевілля було веселе.
C’est égal je ne sais plus ce que je fais, ce que je dis et ce qui se fait autour de moi. J’aimerais devenir tout à fait folle, mais d’une folie gaie.
Я пішла з Діною і всіма собаками на терасу, де нас застала пані Анічкова. Вона наговорила неприємних і дурних речей.
Je suis allée avec Dina et tous les chiens sur la terrasse où nous trouva Mme Anitchkoff. Elle dit des choses désagréables et stupides.
Пан Алексіс де Мейсснер приїхав із Петербурга з листом від Ніни. Насилу дотягую до восьмої. Його залишили на обід, бо він Нінин небіж, і весь час доводилося говорити, розпитувати, щоб не здаватися отупілою. Та я й справді отупіла: коли оголосили пана й пані Зубалових, я вислизнула. Не маю нічого спільного з такими людьми.
M. Alexis de Meyssner vient de Pétersbourg avec une lettre de Nina. C’est avec peine que je traîne jusqu’à huit heures. On l’avait gardé à dîner, parce qu’il est le neveu de Nina, et tout le temps, il a fallu parler, questionner pour ne pas avoir l’air d’une abrutie. C’est que je suis abrutie aussi quand on annonça M. et Mme Zoubaloff, je me suis dérobée. Je n’ai à faire avec ces gens- là.
Я негарна.
Je suis laide.