Пʼятниця, 19 січня 1877

Я почала ще один портрет Ольги, і він тримає мене до пʼятої. Тоді приходить пані Анічкова, і ми йдемо гуляти й по крамницях.
Я щойно повернулася з павільйону, де вечеряла зі своїми, — це після Монако, де був натовп і Анджеліні. Крім гри, публіку приваблював концерт пані Конно.
Читаючи «Джирофлу», я із задоволенням переконуюся, якою холодною я здавалася. Отже, я була першою, хто ... утім, він дратував мене ще тоді, коли я його й не знала. Тільки я не дуже розумію тодішньої своєї поведінки, ні тодішніх думок, ні оцінок.
О ослице! Кажуть же тобі, що тобі було шістнадцять і що то був твій перший урок, а він тобі був потрібен, — ти уявляла, що всі чоловіки — Мержевські.
До речі, про цього юного вельможу Мержевського: скажімо, що він приходив сьогодні попрощатися й приніс мені величезні різьблені чотки з Лурда. Я прийняла його, не відриваючись від малювання.
Ми провели вечір із Пеліканом, складаючи вірші, ось вони:
Е ге ж, нарешті ось він, М ізерний Каракалла!
І стий Геліогабал, Л укулл карнавальний, Е міль — хай ковтне його Сатана! д остойний друг Ґалули, Амфібія й мʼясоїд, Утопіст… та ой-ля-ля?
Дебґете, та й гірше ще.
Ідеальний розпусник, Фланер із «Ґран-Конде, Франт, марнотрат і ковзаняр, Республіканець і танцюрист, Республіканець і танцюрист, Егоїст, у себе закоханий, Ти гниєш… Ах! шо за нещастя!
Прошу вас повірити, що це експромт.
Я ніколи не вміла римувати ні для кого, крім цього чоловіка. Проте сьогодні ввечері Бруссе на прохання Пелікана прочитав дещо.
Б урмотун невгамовний, Р ослий велетень, О гр ненаситний, У тілений диявол. С вітило-безвірник, С амовпевнений у своїх гасконадах, А назавжди облишивши І підлоти, і помади, С Решту я забула.

Примітки

Далі йде акровірш: перші літери рядків складають EMILE DʼAUDIFFRET (Еміль дʼОдіффре). У перекладі акровірш відтворено кириличними відповідниками тих самих літер (Е-М-І-Л-Е-Д-А-У-Д-І-Ф-Ф-Р-Р-Е-Т; рядок на «Р» у Марі повторено двічі); слово «Debgueté» (незрозуміле, так надруковано) лише транслітеровано. ↩
Наступні вірші — ще один акровірш: перші літери рядків складають BROUSSAIS (Бруссе); у перекладі — кириличні відповідники Б-Р-О-У-С-С-А-І-С, останнє «С» у Марі так і лишилося недописаним. ↩