❦
# П'ятниця, 12 січня 1877
Пʼятниця, 12 січня 1877
Я народилася 12 листопада, але мала народитися лише 12 січня, тож мій вік лічать від 12 січня, старого стилю.1 Отже, за дванадцять днів мені буде вісімнадцять… Мержевський, сплутавши російський стиль з іншим, приходить сьогодні з матірʼю мене привітати й приносить квіти. Потім зʼявляється Ґалула.Vendredi 12 janvier 1877 Je suis née le 12 novembre mais je devais naître le 12 janvier seulement, aussi compte-t-on mon âge à partir du 12 janvier, vieux style. Donc dans douze jours j’aurai dix-huit ans... Merjeewsky confondant le style russe avec l’autre me vient féliciter aujourd’hui, avec sa mère, et m’apporter des fleurs. Puis survient Galula.
Я була вбрана ченцем… Усі просять показати мою кімнату, і я охоче її показую. Піднімаються на другий поверх і входять у крихітний передпокій [Слова викреслено], оббитий червоним атласом — і стеля, і драпірування, — і оскільки кімнатка маленька, двері й вікно, розписані в помпейському стилі, заповнюють її цілком.
J’étais en moine... Tout le monde demande à voir ma chambre et je la montre volontiers. On monte au premier et l’on entre dans une toute petite antichambre [Mots cancellés] en satin rouge, plafond et draperies, et comme la chambre est petite, les portes et la fenêtre, peintes à la pompéienne, la remplissent entièrement.
Звідти переходять до моєї спальні, лазурово-блакитної, — разючий і чарівний контраст, почуваєшся наче на небі. Утім, кімната схожа на нутро коробки для рукавичок: уся затягнута й простьобана атласом упереміш із білим мереживом і тюлем. Ліжко — це мушля на крилатих левових лапах; жодних буденних меблів, усе — поезія. Зі стелі, де тканину зібрано сонцем, звисає севрська люстра. Далі — доволі простора туалетна кімната, оббита світлим кретоном у квітчасті візерунки, з деревом, лакованим у біле й рожеве. Безліч шаф і дзеркал; [Два слова викреслено] Великі крісла, в які так і хочеться сісти, кілька легких стільців, комод захований під етажеркою з дзеркалом для кількох потрібних книжок. Ще далі — справжня туалетна кімната — ванна тощо, потім комірчина з шафами, з якої знову потрапляєш у червоний передпокій. [Три слова викреслено] Усе це світле й сяйне, бо вікна скрізь: на море, на гори, на Башту Одіффре.
De là on passe dans ma chambre à coucher qui est d’un bleu d’azur, contraste frappant et délicieux, on se croirait au ciel. D’ailleurs la pièce ressemble à l’intérieur d’une boîte à gants, toute tendue et capitonnée de satin mêlé de dentelles blanches et de tulle. Le lit représente une coquille supportée par des pattes de lions ailées; pas le moindre meuble nécessaire, tout est poésie. Du plafond, froncé en soleil, pend un lustre de Sèvres. Plus loin un assez vaste cabinet de toilette en cretonne claire à ramages, et bois laqué blanc et rose. Profusion d’armoires et de miroirs; [Deux mots cancellés] De grands fauteuils à vouloir s’asseoir dedans, quelques chaises légères, la commode est dissimulée sous une étagère à glace pour quelques livres nécessaires. Plus loin encore le vrai cabinet de toilette - bain etc., puis cabinet à placards duquel on rentre dans l’antichambre rouge. [Trois mots cancellés] Tout cela est clair et radieux, car il y a des fenêtres partout, sur la mer, sur les montagnes, sur la Tour Audiffret.
Зі своїми гостями я не пішла далі за майстерню — так я називаю цю кімнату, бо іноді в ній малюю і завжди працюю.
Avec mes visiteurs je ne suis pas allée plus loin que l’atelier je nomme ainsi cette chambre parce que j’y peins quelquefois et y travaille toujours.
Примітка упорядників · note of the Cercle edition’s editors on the manuscript pagination
[Марі перейшла зі сторінки 78 на 81, але, здається, нічого не бракує]
[Marie est passée de la page 78 à 81 mais rien ne semble manquer]
Подорож до Росії, втома, витрати, сльози, молитви, нудьга, докуки в маєтку, спроби пробудити бодай якусь батьківську ніжність, бодай якесь людське почуття… Усе марно. Але я не шкодую, що поїхала. Принаймні тепер я знаю, що звідти мені нічого сподіватися, тоді як раніше, здавалося, усе було там. Якби я не поїхала, шкодувала б про це все життя.
Voyage en Russie, fatigues, dépenses, larmes, prières, ennui, embêtement à la campagne, efforts pour éveiller quelque tendresse paternelle, quelque sentiment humain.. Tout a été inutile. Mais je ne regrette pas d’être allée. De cette façon au moins je sais que je n’ai rien à espérer de là, tandis qu’avant tout semblait là. Si je n’étais pas allée je le regretterais toute ma vie.
Пан Костянтин Башкирцев одружився з найвродливішою й найдоброчеснішою з жінок, дочкою найшанованішої людини Полтавської губернії. Він зробив цю жінку цілковито нещасною, принижуючи її так, що й не сказати, і довів її — він і його сестри — до такого розпачу, що вона втекла до батьків, рада провести свої найкращі роки в селі, мов у могилі, аби тільки жити спокійно. А з її красою вона могла б… учинити все те, що вчинили інші, які тепер і шановані, і багаті, і вродливі, як, приміром, Суворова.
M. Constantin Bashkirtseff a épousé la plus belle et la plus vertueuse des femmes, fille de l’homme le plus estimé du gouvernement de Poltava. Il a rendu cette femme parfaitement malheureuse, l’humiliant plus qu’on peut dire et la réduisant, lui et ses sœurs à un tel désespoir qu’elle s’enfuit chez ses parents, contente de passer ses plus belles années à la campagne, au tombeau, pourvu de vivre tranquille. Et avec sa beauté elle aurait pu... faire tout ce que les autres ont fait et qui sont et honorées et riches et belles comme la Souvoroff par exemple.
Пан Костянтин Башкирцев [Слова викреслено] дав своїй дружині двоє дітей, про яких ніколи не дбав. Дружина — інша річ, їй він міг нічого не давати, але діти були його.
M. Constantin Bashkirtseff a [Mots cancellées] donné deux enfants à sa femme, desquels il ne s’est jamais soucié. La femme c’est autre chose, il pouvait ne lui rien donner, mais les enfants étaient à lui.
Уже два роки Поль сидить у селі без учителя, без жодної книжки!
Depuis deux ans Paul est à la campagne sans un professeur, sans un livre !
Я стала дорослою панною. А що робить мій батько?
Je suis devenue une jeune fille. Que fait mon père ?
Він приїздить із пані Тютчевою ганьбити нас скрізь, де б ми не були, своєю двозначною присутністю й огидною поведінкою.
Il vient avec Mme Tutcheff nous flétrir partout où nous sommes, par sa présence équivoque, et par son attitude hideuse.
Спробуй тільки з ним грубо — він стає лагідний і покірний, але скажи йому добре слово — і він робиться зарозумілим, брутальним, мерзенним. Я їду до нього, і у відповідь на все, що я роблю й кажу, він робить усе те саме, що й робив, і пропонує мені переїхати жити до Гавронців…
Qu’on essaye de le rudoyer il devient doux et humble, mais qu’on lui dise une bonne parole, il se fait arrogant, grossier, abominable. Je vais chez lui et, en réponse à tout ce que je fais et dit, il fait tout ce qu’il a fait et il me propose de venir demeurer à Gavronzi...
Нещасний безумець! Хто знає, що Бог нам готує. Може, на старість його буде покарано за те, що він так підло повівся зі мною. Бо я його зрікаюся.
Pauvre fou ! Qui sait ce que Dieu nous réserve. Il sera puni peut-être dans sa vieillesse pour avoir été aussi infâme vis-à-vis de moi. Car je le renie.
Є чоловік, чиє прізвище я ношу і який дав мені життя, та й то, якби не мама, я була б потворна й гнила, як він, — але цей чоловік мені не батько. Коли так міркувати, то слід було б шанувати й Пратера: він теж робить собак… для власної втіхи.
Il existe un homme dont je porte le nom et qui m’a donné la vie, et encore si ce n’était ma mère je serais laide et pourrie comme lui, mais cet homme n’est pas mon père. A ce compte-là on devrait honorer Prater, lui aussi fait des chiens... pour son plaisir.
Я простояла дві години перед дзеркалом і нічого не побачила. Завтра, чи радше сьогодні, наш Новий рік.
Je suis restée deux heures devant le miroir et je n’ai rien vu. Demain ou plutôt aujourd’hui, c’est notre nouvel an.
Примітки
Старий стиль — юліанський календар, яким Росія користувалася до 1918 р.; відставав від григоріанського на 12–13 днів. ↩