Четвер, 28 грудня 1876

Батько відʼїжджає сьогодні вранці, я на це не нарікаю; було домовлено наперед, що, якщо мені заманеться лишитися довше ніж на два дні, я зостануся з мамою.
Я проводжаю його аж до вокзалу, грубіяна!
Ми їдемо на прогулянку виглядати Антонеллі — намарне.
Потім на ковзанку, потім на Пінчо, потім Сімонетті.
Я сумна й убрана в каштанове.
викресленоза обідом ми так сталося що
Англійські дами, яких я часто бачила з Фредеріком, обідають за тим самим столом, що й ми, ми розмовляємо; це якась леді Картьє з двома доньками, вельми зівʼялими. Вони розповідають мені, що минулої зими я зацікавила всіх, що Фредерік (пан Олівер) називав мене білою дамою. Що той самий Фредерік приїхав із Відня до Рима верхи, що він дивак. Що герцогиня Лауте багато їм про мене говорила, а їй добре відгукувався про мене Клементе Торлонія. Щоб Клементе говорив добре? Мені б це страшенно лестило, якби я в це вірила.
Цей клятий пройдисвіт зголив бороду, і, коли він уранці привітався, я ледве його впізнала. Негідник, мерзотник!
Мене по-справжньому тішить думка, що мене люблять і добре про мене говорять на людях.
Каторбінський розповідає мені, що цілісіньке літо він бачив Пʼєтра в театрі Корка, нікчемному кафешантані, влаштованому в мавзолеї Августа!! Тож він бачив його в цьому театрі з брюнеткою й блондинкою, по одній під кожною рукою, як той пив пиво. Тьху! Я збираю відомості про Карнавал.
Ви тепер? Сором вам — і шкода вас.
Та все ж я спокійніша, бо міські плітки вже менше мене тривожать.
Сімонетті й Плауден заходили.
Когось, будь ласка. Когось, прошу, бо… страждаю, бачачи вас приниженим, але вже вас не кохаю
Моя принижена цяцько!

Примітки

В оригіналі англійською: «rink» — ковзанка. ↩
В оригіналі італійською: «birra». ↩
В оригіналі італійською (до Пʼєтра): «Voi a gnor ? Vergogna e pietà di voi.» ↩
В оригіналі італійською: «soffro di veder vi avilito ma non nʼamo più». ↩