❦
# Субота, 3 грудня 1876
Субота, 3 грудня 1876
Samedi 3 décembre 1876
Приходила княгиня Суворова провідати маму. Вона щойно видала заміж дочку, а сама все ще молода й напрочуд гарна. Я показала їй дім, і вона здивувалася, що ми не залишаємося в Ніцці, маючи таку приємну домівку.
La princesse Souvoroff est venue voir maman. Elle vient de marier sa fille et elle est toujours jeune et admirablement belle. Je lui montrai la maison et elle s’étonna que nous ne restassions pas à Nice ayant un chez-soi si agréable.
— Ми знайдемо вчителів, — сказала вона мені, — ми знайдемо все, що ви захочете, і я слугуватиму вам за модель, тільки лишіться.
— Nous trouverons des professeurs, me dit-elle, nous trouverons tout ce que vous voulez et je vous servirai de modèle, seulement restez.
Від нас вона пішла до Консула. Вона хоче знову приймати, як вісім років тому.
De chez nous elle alla chez le Consul. Elle veut recevoir de nouveau comme il y a huit ans.
Можливо, вона й могла б... але це марно, я мушу серйозно вчитися.
Elle pourrait peut être.... mais c’est inutile je dois étudier sérieusement.
О горе!
0 misère !
Я ходила з тіткою сплачувати рахунки.
Je suis allée avec ma tante payer les notes.
Від спогаду про Рим я млію... але я не хочу повертатися туди, як минулої зими... ні, ні... це було б жахливо.
Le souvenir de Rome me fait pâmer... mais je ne veux pas y retourner comme l’hiver dernier... non, non... ce serait affreux.
Спробуймо Париж...
Essayons de Paris...
О Риме! Чому я не можу знову тебе побачити або ж померти тут. Я затамовую подих і витягуюся, наче хочу простягтися аж до Рима.
0 Rome ! Que ne puis-je la revoir ou bien mourir ici. Je retiens mon souffle et je m’étire comme si je voulais m’allonger jusqu’à Rome.
А пані Суворова щаслива! Про неї лихословлять, як ні про кого, і вітають та шукають її товариства більше, ніж будь-кого.
Mme Souvoroff est heureuse, elle ! On en médit comme de personne et on la salue et on la recherche plus que personne.
— З вашою особою, вашими витратами й вашим способом життя ви мали б тримати Ніццу отак, а натомість... на вашому місці я не лишилася б тут і на добу!
— Avec votre personne, vos dépenses et votre vie, vous devriez tenir Nice comme ça et au contraire... à votre place je n’y resterais pas vingt-quatre heures !
Ось слова Музе.
Voilà les paroles de Mouzay.
Скільки зітхань!
Que de soupirs !