❦
Четвер, 26 жовтня 1876 (14 жовтня)
Благословенні будьте, залізниці! Ми в Харкові, у славнозвісного корчмаря Андріє; виїхали о першій зі старої Чернякивки на тридцятирічних конях, дідусевих конях. І відʼїзд, і дорога були справжнім феєрверком простих і чесних веселощів. Дихається зовсім інакше з людьми, які бажають тобі лише добра і які не криві й не горбаті.Jeudi 26 octobre 1876 (14 octobre)
Олександр мене неабияк просвітив, і мені варто лише пригадати, щоб побачити, що він каже правду. Справді, ніхто з полтавського товариства не буває в сестер Башкирцева; до Гавронців їздять по-парубоцькому, але не привозять туди ні дочок, ні дружин.
Alexandre m’a singulièrement édifiée et je n’ai qu’à me rappeler pour voir qu’il dit la vérité. En effet personne de la société de Poltava ne fréquente les sœurs de Bashkirtseff, on vient à Gavronzi en jeunes gens mais on n’y mène ni ses filles ni ses femmes.
навскоси
Це неправда. Поки мій батько хотів, уся ця наволоч була в нього в ногах, усі, починаючи з губернатора, зʼїжджалися на свята, які він влаштовував для своїх коханок, коли заводив їх у Полтаві. Відколи в нього живе акторка, він став статечним.
en travers Ce n’est pas vrai. Tant que mon père a voulu, il a eu toute cette canaille à ses pieds, tous depuis le préfet, sont venus aux fêtes qu’il donnait à ses maîtresses lorsqu’il les prenait à Poltava. Depuis qu’il a une actrice chez lui il s’est rangé.
Доказ — візити, яких мені так і не віддали.
Preuve les visites qu’on ne m’a pas rendues.
Не люблять ходити в доми, де господар тримає акторку, яка бачиться з його сестрами, а в цих сестер — у княгині, наприклад, — на утриманні якийсь неаполітанець. Коли вже я про це заговорила, то скажу, що чарівна княгиня поїхала до свого Пульчинелли в Неаполь. Гарна мораль, слово честі! Красень прожив рік у Гавронцях, торік.
On n’aime pas aller dans les maisons où le monsieur a une actrice qui voit ses sœurs et ces sœurs, la princesse par exemple, entretient un Napolitain quelconque. Puisque j’en parle je dirai que la charmante princesse est allée retrouver son Pulcinella à Naples. Belle morale sur ma foi ! Le beau a passé un an à Gavronzi, l’année passée.
навскоси
Княгиня найняла цього італійця в Неаполі, і він жив у Гавронцях і щодня сідав до столу разом із французькою акторкою та дітьми пана Башкирцева, пані Горпінченко тощо! Коротше, дуже повчально.
en travers La princesse a loué cet Italien à Naples, et il habitait à Gavronzi et se mettait tous les jours à table, avec l’actrice française et les enfants de M. Bashkirtseff, Mme Gorpintchenko, etc.! Bref, c’est très édifiant.
Але я стаю розсудливою жінкою: купила гаманець, записую витрати, рахую. Лишенько!
Mais je deviens une femme raisonnable, j’ai acheté un portefeuille, j’inscris les dépenses, je calcule. Hélas !
Просто з вокзалу ми поїхали до Саде, вона почала церемонитися; тоді я перевернула догори дном її крамницю й дала їй скопіювати сукню від Лаферʼєра. Мені потрібен теплий одяг на дорогу
Droit de la gare nous allâmes chez Sadet, elle voulut faire des façons; alors je bouleversai son magasin et lui donnai à copier une robe de Laferrière. J’ai besoin d’un vêtement chaud pour le voyage
Агасфере, коли ж ти спинишся!
Juif errant, quand t’arrêteras-tu !
Лола, Надін, я і Етьєн, лишивши Марі й Олександра (Надін не ревнива), пішли до театру, де не було ані душі — буквально! Тоді ми перебралися до іншого театру, де, як сказав мені дядько, мав бути Милорадович. Я хотіла тільки показатися, бо, по совісті, він мене не розважає. Він побачив мене й навіть дуже здивувався, щось тихо сказав своєму супутникові, і обидва стали розглядати нас у лорнет. Ми сиділи в великій ложі навпроти ложі біля авансцени, як і він.
Lola, Nadine, moi et Etienne, laissant Marie et Alexandre (Nadine n’est pas jalouse) allâmes au théâtre où il n’y eut pas une âme, mais littéralement ! Alors nous nous transportâmes dans un autre théâtre où, à ce que m’a dit mon oncle, devait se trouver Miloradovitch. Je ne voulais rien que me montrer, car en conscience il ne m’amuse pas. Il me vit et fut même très étonné, parla bas à son compagnon et tous deux nous lorgnèrent. Nous étions dans la grande loge avec en face l’avant-scène comme lui.
Мій гнів минув, і я знову мрію про Пʼєтро. Це нічого не доводить, я мріяла про всіх, навіть про російського імператора. Я не слухала пʼєси й мріяла. Це нездорово, але я в тому віці, коли мріють будь про кого, аби тільки мріяти.
Ma colère est passée et de nouveau je rêve à Pietro. Cela ne prouve rien, j’ai rêvé à tout le monde, même à l’empereur de Russie. Je n’écoutais pas la pièce et rêvais. C’est malsain, mais je suis dans l’âge où on rêve à qui que ce soit pourvu de rêver.
Чи їхати мені до Рима, чи працювати в Парижі, щоб стати імператрицею? божевільна! Хе! хе.
Dois-je aller à Rome ou travailler à Paris pour devenir impératrice ? folle ! Hé! hé.
Це просто смерть — Росія, така, якою її роблять для мене обставини.
C’est crevant, la Russie telle que les circonstances me la font.
Батько викликає мене телеграфом.
Mon père m’appelle télégraphiquement.
Отже, я не помилилася, коли описувала портрет великого князя Миколи. Лола, яка його бачила і танцювала з ним в інституті, каже, що в його профілі є щось від Антонеллі, а Антонеллі... чи думає він про мене? Ми розлучилися 22 травня... здається... пʼять місяців тому. Це довго... ба! я памʼятаю його, і він мене теж памʼятає. Щодо телеграми, то він удає, ніби її не одержав. Це розумно. Але я його проклинаю. Я присяглася і не шкодую. Те, що я про це кажу, я кажу просто так: перо добре пише, а куплена сьогодні ручка мене тішить. Вона зі слонової кістки, а всередині в неї олівець, два леза перочинного ножа й тримач для пера; до того ж на ній нанесено сантиметрові поділки, і нею можна виміряти все, що завгодно.
Je ne m’étais donc pas trompée lorsque je fis la description du portrait du grand-duc Nicolas. Lola qui l’a vu et qui a dansé avec lui à l’Institut, dit que son profil a de l’Antonelli et Antonelli... pense-t-il à moi ? Nous nous sommes quittés le 22 mai... je crois... il y a cinq mois. C’est long... bah ! je me souviens de lui, il se souvient de moi aussi. Quant à la dépêche, il fait semblant de ne l’avoir pas reçue. C’est sage. Mais je le maudis. J’ai juré et je ne le regrette pas. Ce que j’en dis je le dis comme ça, la plume écrit bien et le manche acheté aujourd’hui m’amuse. Il est en ivoire et renferme un crayon, deux lames de canif et un porte-plume; de plus il est divisé en centimètres et peut mesurer tout ce qu’on veut.
Ми повечеряли разом, а повертаючись із Надін до своєї кімнати, я зупинилася перед дверима якогось незнайомця й вилила склянку води в його чоботи, виставлені за двері.
Nous avons soupé ensemble et en rentrant dans ma chambre avec Nadine je m’arrêtai devant une porte d’inconnu pour verser un verre d’eau dans ses bottes exposées à la porte.
Навіщо я осквернила свої губи! Без кохання й без насолоди! Мені навіть майже не хотілося, але я сто разів уявляла собі цю сцену за ці чотири роки і втілила уявне в життя просто так.
Pourquoi m’avoir souillé les lèvres ! Sans amour et sans plaisir ! Je n’en avais même presque pas envie, mais je m’étais figuré cette scène cent fois depuis quatre ans et j’ai réalisé l’imagination comme ça.
Мені так само хочеться поцілувати Пашу, як і Антонеллі. Якби ж це хоч було кохання, нестримна пристрасть, а то бруднитися задарма! тьху!
J’ai tout autant envie d’embrasser Pacha qu’Antonelli. Si au moins c’était un amour, une passion irrésistible, mais se salir pour rien ! fi !
Я цього ніколи не забуду.
Je ne l’oublierai jamais.