❦
Субота, 7 жовтня 1876 (25 вересня)
Сьогодні день народження мого брата. Йому піднесли подарунки, і були гості, тобто той самий набрід, що й минулого разу, та ще Геданов.Samedi 7 octobre 1876 (25 septembre)
Мішель нарешті зважився повернутися — з їстівним підношенням, як завжди.
Michel s’est enfin décidé à revenir avec une offrande mangeable, comme toujours.
Далебі, я бідолашна маленька особа, яку треба дуже жаліти: ще один хоче «мене забути». Малий корчить із себе Байрона й розповідає про свою пристрасть кожному стрічному.
Décidément je suis une petite personne très à plaindre, encore un qui veut “m’oublier”. Le petit pose en Byron et raconte sa passion à tous les passants.
Дуже втомлена, я виявила найчарівнішу жвавість, і батько був у захваті. Нарешті я зволила трохи постаратися для цих дармоїдів!
Très fatiguée, j’ai montré le plus charmant entrain et mon père fut ravi. Enfin je daignais faire quelque frais pour ces parasites !
Під кінець вечора я вийшла у вчорашньому костюмі, тобто: очіпок з оксамиту й золота, турецька сукня, розкрита на спідниці з білого шовку, широкі рукави, розрізані над білими вузькими рукавами, коротка шпага при боці, портупея якої від ваги зброї збігала гострим кутом. І хрест святого Георгія на грудях.
A la fin de la soirée je vins habillée du costume d’hier, c’est-à-dire bonnet velours et or, robe turque ouverte sur un jupon de soie blanche, manches flottantes ouvertes sur des fourreaux blancs, une épée courte au côté, dont le ceinturon formait la pointe par le poids de l’arme. Et une croix de Saint-Georges sur la poitrine.
Цей хрест дав великий князь Михайло чи Микола моєму дядькові Вольдемарові на Малаховому кургані1, де той лишився сам із чотирма чи пʼятьма солдатами, не втрачаючи мужності й сам заряджаючи гармати. Великий князь зняв хрест зі своєї петлиці й почепив його до петлиці мого дядька. Після повернення з Кримської кампанії мама сховала дорогоцінний хрест, і я знайшла його під час «розкопок» у Чернякивці.
Cette croix a été donnée par le grand-duc Michel ou Nicolas à mon oncle Voldemar sur le Kourgan de Malakoff, où il restait seul avec quatre ou cinq soldats, sans perdre courage et chargeant lui-même les canons. Le grand-duc détacha la croix de sa boutonnière et la mit à celle de mon oncle. Au retour de la campagne de Crimée, maman avait serré la précieuse croix et je l’ai retrouvée dans “les fouilles” de Tchernakowka.
Моя поява відвернула увагу від гри. Я й сама пограла, а потім пішла до себе нагору. Я не шкодувала себе для гостей лише до обіду. Потім я перейшла до бібліотеки з обома тітками, і ми говорили про Італію.
Mon apparition détourna l’attention du jeu. Je jouai moi-même et montai chez moi. Je ne m’étais prodiguée que jusqu’au diner. Après, je passai dans la bibliothèque avec mes deux tantes et nous parlâmes de l’Italie
Не знаю, що мені про тебе думати, — сказала Гелена, — ти або дитина, або велика шельма, і бувають хвилини, коли я вважаю тебе божевільною.
- Je me demande ce que je dois penser de toi, dit Hélène, tu es ou une enfant ou une grande canaille, et il y a des moments où je te crois folle.
Божевільною я не стану; мій природний стан — змішувати серйозне з безумством, велике з гротескним, меланхолійне зі смішним.
- Je ne le deviendrai pas, mon état naturel est de mêler le sérieux et la folie ensemble, le grand et le grotesque, le mélancolique et le ridicule.
Я помічаю, що на селі я зводжуся нанівець, стаю такою отупілою, що вже не знаю, чого хочу. Я відчуваю, що мій щоденник дурний: за браком подій, про які можна розповісти, мені слід було б міркувати — це було б цікаво. Я дійшла до того, що мене розважає подив Крокодилів: як-от учора, коли я вийшла до обіду в такому самому костюмі, як сьогодні ввечері, перед двома полтавськими чиновниками; оскільки ніхто мені нічого не сказав, вони обмежилися тим, що дивилися на мене. Лише на другій страві батько вибухнув сміхом і заспокоїв їх, пояснивши, що це мої забаганки.
Je découvre que je m’anéantis à la campagne, je deviens si hébétée que je ne sais plus ce que je veux. Je sens que mon journal est stupide: [A] défaut de choses à raconter, j’aurais dû raisonner cela amuserait. J’en suis réduite à m’amuser des étonnements de Crocodiles, comme hier, je parus à dîner costumée comme ce soir, devant deux fonctionnaires de Poltava; comme personne ne me dit rien ils se contentèrent de me regarder. C’est seulement au second plat que mon père éclata de rire et les mit à leur aise en leur expliquant que je me livrai à des fantaisies.
Любі й кляті читачі, не втомлюйтеся, я неодмінно розповім вам згодом якусь добру історію. Живіть моїм життям, нудьгуйте, чекайте разом зі мною, я обіцяю зробити все, щоб розважатися. Ет! зрештою, якщо вам більше до вподоби читати якийсь брудний роман, читайте! Я наперед переконана, що всі ви педанти або неуки, зануди або знуджені, одне слово, отара шельм, яка гуртом може лестити моєму марнославству, але кожен окремо ні на що не годиться.
Chers et fichus-lecteurs, ne vous lassez pas, sûrement je vous dirai quelque bonne histoire dans la suite. Vivez de ma vie, ennuyez-vous, attendez avec moi, je vous promets de tout faire pour m’amuser. Hé ! après tout, si vous aimiez mieux lire quelque roman crasseux, lisez ! Je suis d’avance persuadée que tous vous êtes des pédants, ou des ignorants, des ennuyeux ou des ennuyés, en un mot un troupeau de canailles qui en masse peut flatter ma vanité, mais, chacun à part, ne sont bons à rien.
Нехтуючи мною, ви даєте мені найжалюгідніше уявлення про свій розум.
En me dédaignant vous me donnez la plus piteuse idée de votre intelligence.
Нарешті, з Божою допомогою, я досягла тут усього, чого бажала. Я господиня, мене поважають, мене слухаються, я є тим, чим стаю все ж через певний час. Батько до моїх послуг настільки, наскільки йому дозволяють його зобовʼязання. Ви ж розумієте, що я, донька, не маю смішної претензії витіснити ту, іншу господиню. Я чекаю пані Тютчеву, вона мені дуже потрібна. Я чекаю Пашу. Він телеграфує Княгині, питаючи, чим він заслужив таке невдоволення.
Enfin, avec l’aide de Dieu, je suis parvenue à tout ce que je désirais ici. Je suis la maîtresse, on me respecte, on m’obéit, je suis ce que je deviens pourtant au bout d’un certain temps. Mon père est à mon service autant que le lui permettent ses engagements. Vous pensez bien que moi, la fille, je n’ai pas la prétention ridicule de supplanter la maîtresse. J’attends Mme Tutcheff, elle m’est très nécessaire. J’attends Pacha. Il télégraphie à la Princesse, lui demandant ce qu’il a fait pour mériter un tel mécontentement.
Я хочу зробити його своїм вічним другом, він на це заслуговує. Такий золотий характер — я багато віддала б, щоб мій брат був такий... утім, усе й так добре, як є, [замазано] і ця людина, лише кузен, додає певної пікантності нашим стосункам, які, можливо, не мали б жодного чару, якби були братерськими.
Je veux m’en faire un ami éternel, il mérite de l’être. Un tel caractère d’or, j’aurais beaucoup donné pour que mon frère fût ainsi... d’ailleurs les choses sont bien comme elles sont, [Mots noircis] et cet homme, seulement cousin, ajoute un certain piquant à nos relations qui n’auraient peut-être aucun charme étant fraternelles.
Я не розумію жодного інтересу, жодної палкої любові до родичів-чоловіків. Родичок-жінок можна любити сильно й ніжно, родичів-чоловіків можна любити лише дуже холодно, опікуватися ними, обдаровувати їх, якщо можливо. Усе це — на мою думку.
Je ne comprends aucun intérêt, aucun amour vif pour les parents masculins. Les parents femmes peuvent être aimés beaucoup et tendrement, les parents hommes ne peuvent aimés que très froidement, protégés, comblés si c’est possible. Tout cela d’après moi.
Я ненавиджу ніжності між братом і сестрою, я майже ніколи не цілую свого, а коли й цілую, то для годиться й щоб показати йому свою прихильність.
Je déteste les tendresses entre frère et sœur, je n’embrasse presque jamais le mien, et lorsque je l’embrasse c’est pour la forme et pour lui montrer ma bienveillance.
Я знаю лише один рід поцілунку, який приносить насолоду.
Je ne connais qu’un seul genre de baiser qui fasse plaisir.
І це природно в моєму віці.
Et c’est naturel à mon âge.
Щоразу, як я натрапляю в книжках на імʼя Рима, я заплющую очі й цілую ці чотири друковані літери із забобонним обожнюванням.
Chaque fois que je rencontre le nom de Rome dans mes lectures, je ferme les yeux et je baise ces quatre lettres imprimées avec une adoration superstitieuse.
Стан моєї душі завадив мені побачити Рим і розповісти про нього. Та й навіщо розповідати? Інші вже все описали; я обмежуся тим, що скажу, що відчуваю, хоч і заздрю людям, які згадують кожну руїну, кожну скелю, привʼязуючи до неї імʼя чи історичний факт.
L’état de mon âme m’a empêché de voir Rome et d’en parler. Et pourquoi en parler ? Les autres ont tout décrit, je me bornerai à dire ce que je sens tout en enviant les gens qui font mention de chaque ruine, de chaque rocher en y accolant un nom ou un fait d’histoire.
Я відчуваю не що інше, як жах, коли думаю, що можу туди не повернутися.
J’éprouve rien moins que de la terreur quand je pense que je pourrais ne pas y retourner.
І моя мета тепер і назавжди — це божественне місто. Париж дасть славу, яку я принесу до Рима, і зроблю його своїм містом, своїм гніздом, своїм щастям. Я маю жити в Італії, країні кохання, ексцентричності, царстві жінок.
Et mon but à présent et pour toujours, c’est cette ville divine. Paris donnera la célébrité, que je porterai à Rome, dont je ferai ma ville, mon nid, mon bonheur. Je dois vivre en Italie, pays de l’amour, de l’excentricité, royaume des femmes.
Я обожнюю Рим, я туди повернуся, але тільки в лютому.
J’adore Rome j’y retournerai mais en février seulement.
Примітки
Малахів курган — укріплена висота, ключ до оборони Севастополя під час облоги 1854–1855 років у Кримській війні; її взяття французами 8 вересня 1855 року вирішило долю облоги (Wikipedia, «Malakoff» / «Siege of Sevastopol (1854–1855)»). Хрест (орден) Святого Георгія був найвищою нагородою Російської імперії за бойову хоробрість. ↩