❦
Вівторок, 5 вересня 1876 (24 серпня)
Я повернулася з Полтави й щойно простояла двадцять хвилин перед портретом Антонеллі. Його очі й губи мене розпалили, і я знову вигукую, як раніше, як завжди: сором мені, що я себе заплямувала, і сором йому, бо він боягуз!Mardi 5 septembre 1876 (24 août)
Розмова з Олександром мене роздратувала, і я прийшла покликати батька кудись поїхати, але він почав допитуватися, куди я хочу їхати, кажучи, що його одяг для візитів при ньому. Ми просто поїхали до крамниці Трепке купити подарунки на іменини княгині.
Une conversation avec Alexandre m’avait énervée et je vins appeler mon père pour sortir mais il se mit à me demander où je voulais aller disant que ses habits de visite étaient avec lui. On alla simplement au magasin de Trepké acheter des cadeaux pour le jour de nom de la Princesse.
викреслено[Два рядки закреслено]
[Deux lignes cancellées]
Щодо візитів... ті, кого я могла б бачити, не в місті, а бачитися з дружинами чиновників1 — ні, відмовляюся!
Quant aux visites... ceux que je pourrais voir ne sont pas en ville, et voir des femmes de Tchinovnick je me refuse !
Я повіз би тебе до пані Милорадович, — сказав батько, — але там були всякі чвари, наробили дурниць.
- Je t’aurais menée chez Mme Miloradovitch, dit mon père, mais on a tiraillé, on a fait des bêtises.
Що? Як?
- Quoi ? Comment ?
Поки ти не приїхала, Поль тільки й робив, що... ну, наче це було... і так, і сяк.
- Avant que tu arrives, Paul n’a fait que... enfin, comme si c’était... et par-ci et par-là.
Замість того щоб поводитися з ним, як з іншими... ну... гм, а тепер він і не показується!
Au lieu d’être avec lui comme avec les autres... enfin... hum et à présent il ne se montre plus !
І він почав люто міряти кроками кімнату.
Et il se mit à marcher furieusement par la chambre.
А якщо ми поїдемо тепер, — вів він далі, — скажуть, що раз він не приходить, то ми самі їдемо його шукати, кланятися!!
- Et si nous allions à présent, reprit-il, on dirait que lui ne venant pas, nous allons le chercher, nous incliner !!
Мішель приїхав із пʼятьма коробками петербурзьких цукерок.
Michel arriva avec cinq boîtes de bonbons de Pétersbourg.
Оскільки ми нікуди не виїжджали, я дозволила собі невинну втіху — кидати шматочки льоду за комірці Мішелеві й Паші, від чого вони підскакували. Мішель подарував мені мʼяча, і ми всі гралися так, що розбили канделябр.
Comme nous ne sortions pas je me suis permis le plaisir innocent de glisser des morceaux de glace dans les cols de Michel et de Pacha, ce qui les faisait sauter. Michel me fit cadeau d’une balle et nous avons tous joué au point de casser un candélabre.
Ми виїхали вночі, і оскільки Паша сидів навпроти мене, я почала з того, що обізвала його негідником, твариною, кретином, бевзем, а закінчила розлогим міркуванням про Все; а позаяк хлопець висловлював люті теорії та невиразно юні й дуже дурні ідеї, я сказала йому, що мозок у нього ще зелений і що наразі йому слід лише добре закарбувати мої слова в памʼяті, щоб зрозуміти їх років за десять.
Nous partîmes la nuit et comme Pacha était en face de moi je commençai par le nommer scélérat, animal, crétin, brute et je finis par entrer dans une dissertation sur Tout, et comme le garçon émettait des théories féroces et des idées vaguement jeunes et très bêtes je lui dis qu’il avait le cerveau vert et qu’il ne devait pour le moment que bien graver mes paroles dans sa mémoire pour les comprendre dans dix ans.
Місяць як в Італії, повітря чисте, як у раю, — і нікого!!!
Une lune comme en Italie, un air pur comme au paradis et personne !!!
Знаєш, про що я себе питаю? — спитав раптом щасливий смертний, якому випало мати мене за доньку.
- Tu sais ce que je me demande ? demanda tout à coup l’heureux mortel qui m’a pour fille.
Про що?
- Quoi ?
Чи маю я любити тебе безмежно, як мені того хочеться, чи ні?
- Si je dois t’aimer énormément comme m’en vient l’envie, ou bien non ?
Звісно, любити; а втім, любові не накажеш.
- Sans doute aimer, d’ailleurs l’amour ne se commande pas.
Ще й як накажеш — у певному віці й за певних обставин.
- Si fait, à un certain âge et en de certaines circonstances.
Мій любий батьку, ти кажеш дурниці! Почати любити чи перестати любити! Цього собі не накажеш. Людина вигадує собі химери. Коли наказуєш собі більше не любити, то віриш, що скорилася сама собі, — а от і ні! Бо любиш, думаєш, страждаєш, і любов іде лише тоді, коли їй заманеться, — так само, як пішла б, якби ти не уявляв собі нічогісінько, — а тобі здається, що це ти її прогнав!
- Mon cher père tu dis des bêtises ! Commencer d’aimer ou cesser d’aimer ! On ne se l’ordonne pas. On s’imagine des chimères. Quand on s’ordonne de ne plus aimer, on croit que l’on s’obéit et non ! Car on aime, on pense, on souffre et l’amour ne s’en va que quand ça lui plaît, comme il s’en irait si on n’imaginait rien du tout, et on s’imagine qu’on l’a chassé !
З якого боку не підʼїжджай до Гавронців, доводиться спускатися з гір страхітливої крутизни. Коли подумаєш про гори Швейцарії та Італії порівняно з цими, дивуєшся, як це там на них піднімаєшся з найбільшою легкістю [Один рядок закреслено], тоді як тут щоразу ризикуєш скрутити собі вʼязи.
De quel côté que l’on arrive à Gavronzi, on doit descendre des montagnes d’une rapidité effrayante. Quand on pense aux montagnes de la Suisse et de l’Italie comparées à celles-là on se demande comment il se fait que là on les monte avec la plus grande facilité [Une ligne cancellée] tandis qu’ici, on risque chaque fois de se casser le cou.
Ця фраза заплутана, але облишмо це й дістаньмося... куди? До портрета кардинальчика.... фе!
Cette phrase est embrouillée, mais passons, et arrivons... où ? Devant le portrait du cardinalino....fi !
Примітки
Tchinovnick — написання Марі російського чиновник: державний службовець, що має чин у цивільній службі; слово часто мало зневажливий відтінок щодо дрібного бюрократа, як і тут. ↩