П'ятниця, 25 серпня 1876 (13 серпня) — Повернення голосу й показ туалетів

Розпашіла від сонця та їзди, я спробувала свій голос, який потроху повертається. Я заспівала «Lacrymosa» із заупокійної меси, як у Римі.
Батько чекав на нас під колонадою.
— Ну що, чи обдурила я вас і чи погана я в амазонці? Спитайте Пашу, як я їжджу верхи. Чи гарна я?
— Правда, так, гм... дуже добре, справді.
І він розглядав мене із задоволенням.
Я аж ніяк не шкодую, що привезла тридцять суконь. Мого батька [замазано: має охопити] марнославство, і я мушу показуватися в усій своїй красі.
Мішель привіз мені сьогодні вранці лікаря з Полтави, якого я вчора викликала через свою гортань, і цей добродій уже був у вітальні, коли я ввійшла, високо підібравши спідницю на одну руку, у чоботях до колін, на сталевих підборах із моїм гербом, вигравіруваним золотом, і з тим самим гербом, вишитим шовком угорі халяви.
За своїм звичаєм, я стала посеред кімнати і звідти брала участь у розмові, відповідаючи на всі боки.
Цієї миті приїхав Мілорадович із валізою та слугою. Коли він привітався, я відповіла на належні люб'язності й пішла перевдягтися, сказавши: «Я зараз».
Я повернулася в сукні зі східного газу з двометровим шлейфом і шовковим ліфом, відкритим спереду на манір Людовика XV і... зав'язаним великим білим бантом. Спідниця, звісно, зовсім гладенька, а шлейф квадратний.
Гриць, звичайно, завів зі мною мову про туалети, милуючись моїм [замазано: і доводячи своєю розмовою], що він на цьому знається. Він обожнює старовинні костюми, бронзу й порцеляну і колекціонує їх. Його мають за дурного, а він говорить про все — про музику, мистецтва, науки. Щоправда, це я говорю, а він тільки й каже: «Ви маєте цілковиту рацію, це слушно».
Я мовчала про свої студії, боячись його відлякати, але за столом мене підбили процитувати латинський вірш і розводитися з лікарем про класичну літературу та сучасні наслідування. І Гриць сприйняв це дуже добре.
І всі вигукнули, що я дивовижна і що немає на світі речі, про яку я не могла б говорити, жодної теми для розмови, у якій я не почувалася б вільно.
Тато докладав героїчних зусиль, щоб стримати проміння своєї гордості, а Гриць дивився на мене, роззявивши рота. Потім курка з трюфелями викликала [замазано: цілу промову], у якій я виказала таке кулінарне знання, що Гриць, ласун, як і його батько, ще дужче вирячив очі й роззявив рота.

Примітки

Lacrymosa (лат. «Сповнена сліз») — частина католицького Реквієму.
Стиль Людовика XV вирізнявся низьким квадратним викотом і шнурованим чи відкритим спереду ліфом.