❦
Неділя, 27 серпня 1876 (15 серпня)
Dimanche, 27 août 1876 (15 août)
Я захопилася1 крокетом, як англійка. Я билася з Полем до смерку і перемогла.
Je me suis appassionnée [sic] pour le croquet comme une Anglaise. J’ai combattu avec Paul jusqu’à la tombée du jour et j’ai vaincu.
Паша брав участь у змаганні як глядач і хвилювався так, як я ще ніколи не бачила.
Pacha prenait part comme spectateur au conflit et s’excitait comme je n’ai jamais vu.
— Як він удає! — сказав Поль.
— Comme il est affecté ! dit Paul.
А той давай клястися Богом і життям своєї матері, що він щирий, а щоб довести це ще переконливіше, дав обітницю нічого не їсти до завтра, якщо я виграю. Цей юнак скуштував глузувань за весь обід. А потім стільки говорили про Кассаньяка, що я аж дивуюся. Чому дивуюся? Бо я маю дар робити так, що мої інтереси й мої знання стають інтересами й знаннями людей, з якими я перебуваю. Я тепер не в Гавронцях, я в Римі, у Неаполі, у Парижі.
Et l’autre de jurer par Dieu et sur la vie de sa mère qu’il est sincère, et pour le prouver encore mieux il fit vœu de ne rien manger jusqu’à demain si je gagnais. Ce jeune goûta aux moqueries pendant tout le dîner. Et après on a tellement parlé de Cassagnac que je suis tout étonnée.. Pourquoi, étonnée ? Parce que j’ai le don de faire que mes intérêts et mes connaissances deviennent ceux des gens avec lesquelles je suis. Je ne suis pas à Gavronzi à présent, je suis à Rome, à Naples, à Paris.
Уперше в житті я когось покарала, а саме Шоколада.
Pour la première fois de ma vie j’ai puni quelqu’un, c’est-à-dire Chocolat.
Він написав матері, просячи дозволу лишитися в Росії за більшу платню, ніж та, яку даю йому я. Ця невдячність засмутила мене за нього, і, покликавши його, я викрила його підлість перед усіма й звеліла йому стати навколішки. Хлопчик став навколішки. Хлопчик заплакав і не послухався; тоді мені довелося взяти його за плечі й за коліна, і більше від сорому, ніж від сили, він опустився навколішки, зачепивши етажерку, всю заставлену севрською порцеляною. А я, стоячи посеред вітальні, метала громи свого красномовства й закінчила тим, що відішлю його до Франції четвертим класом разом із волами й вівцями через консула негрів.
Il a écrit à sa mère lui demandant la permission de rester en Russie à des gages plus considérables que ceux que je lui donne. Cette ingratitude m’a fait de la peine pour lui et l’appelant je dévoilai sa vilenie devant tout le monde, et lui ordonnai de se mettre à genoux. L’enfant se mit à genoux. L’enfant se mit à pleurer et n’obéit pas, alors je fus obligée de le prendre par les épaules et par les genoux, et plus par honte que par violence il s’agenouilla en ébranlant une étagère tout chargée de Sèvres. Et moi debout au milieu du salon je lançai les foudres de mon éloquence et terminai en disant que je le renverrai en France en quatrième classe avec les bœufs et les moutons par l’entremise du consul des nègres.
— Сором, сором, Шоколаде! Ти пропащою людиною станеш. Устань, тьху! Геть звідси!
— Honte, honte, Chocolat ! tu seras un homme perdu. Lève-toi, fi ! Va-t-en !
Я розгнівалася не на жарт, і коли за пʼять хвилин ця мавпочка прийшла просити пробачення, я відвела його до окремої кімнати й по-материнському сказала, що коли він кається лише тому, що його підштовхнув пан Поль, то мені його каяття не треба.
Je m’étais excitée pour de vrai et lorsque, dans cinq minu- es, ce singe vint me demander pardon je le conduisis dans une chambre à part et lui dis maternellement que s’il ne se repentait que poussé par M. Paul, je ne voulais pas de son repentir.
— Шоколаде, слухай. Якщо ти сам визнаєш, що був неправий, якщо щиро шкодуєш, що вчинив погано, я тобі пробачаю і хочу вірити, що ти виправишся. Але якщо тебе прислав пан Поль, іди геть і повертайся тільки тоді, коли подумаєш і зрозумієш.
— Chocolat, écoute. Si tu reconnais toi-même que tu as eu tort, si tu regrettes sincèrement d’avoir mal agi, je te pardonne et je veux croire que tu te corrigeras. Mais si tu es envoyé par M. Paul, va-t-en et ne reviens que lorsque tu auras réfléchi et compris.
— Я вже... я вже зрозумів, — ревів Шоколад крізь сльози. — Я не писав того, що вона каже... я не казав, що хочу піти з іншими, я тільки сказав там, що... що... воно не так.
— J’ai déjà... j’ai déjà compris, hurlait Chocolat en pleurant. Je n’ai pas écrit ce qu’elle dit... je n’ai pas dit que je veux aller avec les autres, j’y ai seulement dit que... que... ce n’est pas comme ça.
— То ти сам каєшся?
— Alors tu te repens, toi-même ?
Він плакав, затуляючи очі кулаками.
Il pleurait avec ses poings dans les yeux.
— Кажи, Шоколаде, я не сердитимуся.
— Dis Chocolat, je ne me fâcherai pas.
— Та...ак.
— O...ui.
— Ну що ж, іди. Я пробачаю. Але чи розумієш ти, що все це для твого ж добра?
— Eh bien, va. Je pardonne. Mais comprends-tu que tout cela est pour ton bien ?
— Та...ак, розумію.
— O...ui que je comprends.
Ах! Шоколад буде або великою людиною, або великим негідником!
Ah ! Chocolat sera un grand homme ou un grand misérable !
Примітки
У Марі: appassionnée [sic] (замість passionnée; італізм). ↩