П'ятниця, 18 серпня 1876 (6 серпня)

Учора ввечері я вже лягала спати, але лист П'єтро на столі заворожував мене; я взяла його й несамовито притисла до губ.
Я була дуже бліда й стомлена.
Краще було б лягти раніше — і цього випадку не сталося б.
Мала бути велика зустріч сусідів, але дощ ллє від самого ранку, і ці добрі пани й панії двічі подумають, перш ніж вирушати в дорогу за десять-тридцять кілометрів у таку погоду, — тож із гостей була тільки Діна, яка не поїхала, обидва Гамалії (як кажуть по-малоросійському) і надвечір пані та панна Тарновські.
Цього вечора я спостерігала — і дещо помітила.